"В Одесі я відчуваю, що ми як політв'язні, що потрапили в одну камеру з кримінальними злочинцями": Саша Боровик пояснив, чому готовий попрощатися з Україною

Ще на початку травня Саша Боровик, громадянин Німеччини, заявив про свою відставку через новий закон про державну службу, який забороняє державним службовцям мати будь-яке громадянство, окрім українського. Він уточнив тоді, що залишається радником голови Одеської ОДА Михайла Саакашвілі та зможе ще більше сконцентруватися на роботі в Одеській міськраді й активізувати свою політичну діяльність. Про це пише Сергій Горицвіт на сайті UaInfo, передають Патріоти України, продовжуючи:

Раніше Боровик неодноразово скаржився на низьку зарплату, брак повноважень і перешкоджання в його роботі в Одесі. А ще повідомляв, що має намір влаштуватися на роботу в західні компанії, але додавав, що залишиться при цьому на посаді радника Саакашвілі.

Й ось новина, яку Боровик розмістив у своєму блозі в Facebook. Там ідеться про те, що депутат Одеської міськради, колишній виконувач обов'язків заступника голови Одеської обласної державної адміністрації з питань інвестицій і розвитку Саша Боровик став головним юридичним консультантом (General Counsel) американської start-up компанії Bio-Signal Group Corp.

У 2013 році Боровик уже працював у Biosignal Group. Це стартап, який займається піонерськими розробками безпровідних багатоканальних портативних цифрових систем, зорієнтованих на записи біоелектричних сигналів людського мозку, що передаються на зовнішню записувальну систему з метою медичної діагностики. Боровик увійшов у раду директорів Bio-Signal. У той же час місцем проживання в його блозі поки що вказана Одеса.

Перед переїздом Саша Боровик дав украй різку оцінку президентові Петру Порошенкові й заявив, що більше не вірить йому. "Я одного разу повірив, але більше не буду, – написав Боровик. – В Одесі я відчуваю, що ми як політв'язні, що потрапили в одну камеру з кримінальними злочинцями. В цій камері твою порядність сприймають як слабкість.

У криміналу свої закони, своя валюта, своя ієрархія. Вони дружно регочуть, коли ти висловлюєшся, ставлять підніжки, коли ти проходиш повз. Інколи – коли ніхто не дивиться – можуть влупити під дихало, так щоб без синців, і ти сидиш потім ніби гарячу праску проковтнув: ні видихнути, ні вдихнути.

Начальник в'язниці про це все знає, але часто дивиться в інший бік. Часом він сам, через своїх людей, у зеків замовляє таку профілактику. Щоб політичні не бузили сильно. Ось така в нього там команда".