Такі невтішні висновки зробили науковці з Університетського коледжу Лондона, які проаналізували дані, отримані під час обстеження понад 12 тисяч дітей молодшого віку в Британії, інформують Патріоти України з посиланням на Нескучные новости.
В результаті досліджень, автори виявили, що понад половина з обстежених дітей мають телевізори в своїй кімнаті, починаючи з семирічного віку. Дослідження проводили протягом кількох літ. Коли діти досягли віку 11 років, дослідники виміряли індекс маси тіла (співвідношення росту до ваги) і частку вмісту жиру в організмі.
Виявилося, що серед дівчаток, які з семи років мали в спальні телевізор, на 30% частіше мали ожиріння порівняно з дітьми, у яких не було телевізорів. Для хлопчиків цей ризик підвищувався приблизно на 20%.
Виявилося, що серед дівчаток, які з семи років мали в спальні телевізор, на 30% частіше мали ожиріння порівняно з дітьми, у яких не було телевізорів. Для хлопчиків цей ризик підвищувався приблизно на 20%.
Дослідники також зазначають, що частково це пояснюється дефіцитом сну і пристрастю до фаст-фуду, який споживають під час перегляду телепрограм.
«Ми знаємо, що тривале сидіння перед екраном піддає дітей одразу кільком факторам ризику – це недостатня рухова активність, залежність від їжі з високим вмістом цукру і солі, порушення сну і нездатність регулювати час споживання їжі», – розповів професор Расселл Вайнер, лікар-педіатр з королівського коледжу педіатрії дитячого здоров'я.
За словами професора Вайнера, дослідження підтверджує правильність позиції лікарів і фізіологів, які закликають заборонити телерекламу фастфуду до 21:00.
Ви проспали 8 годин, провели вихідні на дивані, але все одно прокидаєтеся з відчуттям, ніби по вас проїхав вантажівка? Звичайна втома минає після відпочинку, але якщо стан розбитості триває тижнями — мова йде про емоційне вигорання, передають Патріоти ...
У суспільстві прийнято хвалитися своїм перфекціонізмом, вважаючи його ознакою високої якості праці та відповідальності, передають Патріоти України. Проте психотерапевти все частіше називають патологічний перфекціонізм не чеснотою, а небезпечною пасткою...