Волонтер пояснив, чому ЗСУ не можуть піти в наступ на Донбасі

Волонтери фонду "Повернись живим" за 2,5 роки роботи зібрали понад 100 мільйонів гривень для допомоги українським військовим. Організація вже не ставить для себе фінансових цілей та все ж українська армія потребує низки необхідних речей. Про це пише у блозі Обозревателя засновник фонду "Повернись живим" Віталій Дейнега, інформують Патріоти України, і проджовжує:

Насамперед наша армія потребує оновлення колісної техніки. Якщо по броні у нас все більш-менш добре, то з колісною технікою у нас, вибачте, ж*па. Хлопцям ніби і є на чому їздити (танки маю на увазі) та на чому снаряди возити - питання відкрите. Через цю проблему будь-які переміщення для наших військових - реальна проблема. Україна намагається вирішити це питання: вона закуповує КрАЗи. Та їх нашим хлопцям не вистачає.

Через нестачу техніки нашу армію можна назвати окопною, адже будь-який наступ для нашого війська перетворюється на серйозну проблему: через недостатню кількість техніки виїхати не можуть не просто рядові бійці, а й офіцери, командири та розвідка (яким взагалі-то слід виїжджати першими).

Ще одна вагома наша проблема полягає у тому, що Україна не виробляє стволів до танків, які постійно зношуються. До слова, цим взагалі наша держава не займається: вона не переймається, де їх додатково дістати, а також не проводить відповідні закупівлі. Хоча насправді достатньо було б хоча б спробувати їх відновити (це цілком можливо).

У контексті потреб української армії слід узагалі згадати, за рахунок чого нормальні армії в цивілізованих країнах ведуть бойові дії. Зараз я маю на увазі технічну складову військ: прилади нічного бачення, засоби зв'язку, системи управління та багато іншого. Вдумайтеся: командир у 21 столітті повинен сидіти не з паперовою картою, а з комп'ютером.

А на останньому повинні бути відповідні програми, які б показували зміну обстановки поблизу його локації. І через цей же комп'ютер він повинен здійснювати накази... Та українська армія, на жаль, не комп'ютеризована: вищезгадане - радше виняток з правила і то завдяки окремим волонтерським рішенням. У цьому насправді великий мінус. Наша армія потребує загальної системи моніторингу, в якій би працювали наші військові.

Безперечно, деяку техніку нам надала Америка. Це безпілотники, прилади нічного бачення та деякі засоби зв'язку. Але цього замало. Окрім того, нині існують набагато ефективніші засоби оборони (ті ж тепловізори, наприклад), аніж ті, які ми отримали зі США.

Як приклад наведу їх безпілотники, які для нашої війни взагалі не підходять: згідно з документами вони літають на 10 км, а в реальних умовах їх вистачає на 3-4 км. Окрім того вони дуже вразливі до засобів радіоелектронної боротьби і це знову ж-таки істотно звужує радіус їх дії.

Не вистачає нам і тієї техніки, яку для ЗСУ купує держава. До прикладу, кількість тепловізорів, якими Україна забезпечувала своїх захисників протягом останніх двох років менша, аніж закупила наша організація впродовж одного року (а якщо ми, до прикладу, закупили 800 штук, то держава повинна закупити 5000).

Та найголовніша проблема полягає в тому, що ЗСУ зараз потребують особового складу. Ми відчуваємо гостру нестачу офіцерів та солдатів. А тому прийдешня мобілізація військових кафедр спрямована на те, щоб заповнити цю дірку. По-суті, це будуть люди з нульовим досвідом, але з певним рівнем професійної підготовки.