"Всі останні операції ГРУ РФ були невдалими і завдали інтересам Кремля більше шкоди, ніж користі", - Bloomberg

"Прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей публічно звинуватила військову розвідку РФ, відому як ГРУ, в скоєнні невдалого замаху на колишнього шпигуна Сергія Скрипаля. Це стало останнім промахом у низці невдач спецслужби. Президенту РФ Володимиру Путіну, як і Йосифу Сталіну в 1930-х, варто потурбуватися про схильність цієї служби до ризику. Ще одна причина для хвилювання – конкуренція між розвідувальними службами РФ, яка також шкодить ГРУ", - пише Леонід Бершидський у своїй колонці для Bloomberg, передають Патріоти України, та продовжує:

"Виступаючи перед парламентом в середу, Мей заявила, що в спробі отруєння Скрипаля та його дочки військовою хімічною речовиною поліція звинувачує двох людей: Олександра Петрова і Руслана Бошірова, колишніх офіцерів ГРУ. «ГРУ – це дуже дисциплінована організація з добре налагодженою системою підпорядкування. Так що це була не дилетантська операція, – додала вона. – Діяльність ГРУ небезпечна для наших союзників і всіх наших громадян».

Власне, ГРУ не існує: принаймні, саме під цією абревіатурою. Вона означає Головне розвідувальне управління Генштабу ЗС РФ, але в 2010 році її перейменували в Головне управління. Стару назву продовжують використовувати для зручності як в РФ, так і на Заході.

У розслідуванні спецпрокурора Роберта Мюллера, 12 офіцерів ГРУ вважають винними в кібератаці на систему Національного комітету Демократичної партії і зломі пошти Хілларі Клінтон у 2016 році. Співробітник ГРУ був пов'язаний з катастрофою малайзійського пасажирського авіалайнера над Східною Україною в 2014 році. Співробітників ГРУ пов'язують з імовірною спробою державного перевороту в Чорногорії того ж року. Не дивно, що розвідувальну службу звинувачують у замаху на Скрипаля: колись він сам був одним із шпигунів ГРУ в Британії.

Всі ці операції були невдалими в тому чи іншому сенсі і завдали інтересам Кремля більше шкоди, ніж користі. Скрипаль і його дочка вижили. А от мешканка Британії, випадково зконтактувала з хімічною речовиною, яка мала їх убити, – ні. Чорногорія приєдналася до Організації Північноатлантичного договору: Росія активно намагалася запобігти цьому. Після того, як випадково збили літак, санкції проти РФ посилилися, та й Захід більше не міг про щось домовлятися з Путіним щодо Східної України. Можливо, хакерські атаки і відіграли певну роль у поразці Клінтон в 2016 році – результат, який, безумовно, був бажаним для Путіна. Але те, що Мюллер зміг довести зв'язок вторгнення з конкретними посадовими особами ГРУ, зруйнувало офіційну версію президента РФ про те, що «патріотичні хакери», що діють самі по собі, можуть втрутитися в американські вибори.

Для порівняння: ви навряд чи чули хоч щось про дві інші розвідувальні служби РФ, які працюють за кордоном, – СВР і ФСБ.

І хоча через ці провали нікого з офіцерів ГРУ не заарештували, своїм масштабом, ця низка невдач нагадує жахливий для ГРУ період кінця 1920-х – середини 1930-х років. Тоді європейські розвідувальні служби одну за одною згортали шпигунські мережі ГРУ. Затримання в 1934 році у Франції призвело до того, що начальник служби безпеки Генріх Ягода підготував звіт Сталіну:

«Ретельне розслідування причин невдач, через які найбільші агентурні мережі довелося згорнути, показало, що всі вони сталися через проникнення зрадників; вибір іноземних активів з числа елементів з сумнівною історією і зв'язками; нехтування методами розвідки; нестача контролю».

Сталін спробував реорганізувати і зміцнити службу військової розвідки. Але ще одне велике викриття в Копенгагені в 1935 році серйозно вдарило по діях німецького ГРУ і зруйнувало кар'єру легендарного радянського розвідника Яніса Берзіньша, який вважався одним із засновників служби і тоді очолював її. Його відправили в якості радника іспанських республіканців у військових питаннях, але в 1937 році відкликали до Москви і невдовзі розстріляли.

Звичайно, Путін – не Сталін: таких репресій проти нинішньої команди ГРУ не буде. Але проблеми, описані в доповіді Ягоди, зачіпають за живе. В Україні і Чорногорії ГРУ працювало з ненадійними кримінальниками і націоналістами. Їхні методи розвідки поступаються іншим, адже розвідка Британії та США змогла зв'язати офіцерів ГРУ з конкретними операціями, які РФ офіційно заперечила. І «недостатній контроль» – у наявності: як в 1920-х і 1930-х роках, коли Берзіньш розширив закордонні операції, ГРУ, схоже, насолоджується ризиком, кидаючись в ситуації, де вони, радше, нашкодять, ніж досягнуть свого.

Також є питання про зрадників. Звинувачення Мюллера і, ймовірно, викриття замаху на вбивство Скрипалів, були б неможливі без добре поінформованих джерел в Москві. Такі джерела можуть бути як в ГРУ, так і в конкуруючих службах: зокрема, в ФСБ, яка виконує функцію контррозвідки і знає про діяльність офіцерів ГРУ. Згідно з повідомленнями, полковник ФСБ Сергій Михайлов, заарештований у грудні 2016 року за звинуваченням в зраді, міг привести розвідку США до хакерів Національного комітету Демократичної партії США.

Якщо, як і Сталін у 1934 році, Путін захоче все заперечувати, адже він зацікавлений у секретності – у нього не вийде, поки ГРУ залишається настільки необачним. Так, ймовірно, що президент РФ насправді зацікавлений в репутації страшного ворога. У середу Мей заявила перед парламентом, що, на її думку, отруєння Скрипалів мало показати, що інші росіяни в Лондоні також у небезпеці. Якщо це так, то Путіна повинна влаштовувати публічність, яку отримує військова розвідка: але тільки до певної міри. Зрештою, ГРУ не орієнтоване на рекламу – скандали завдають шкоди розвідувальним операціям, привертаючи увагу західних противників. Мей, наприклад, пообіцяла «активізувати наші колективні зусилля, зокрема, проти ГРУ».