
Як зазначають журналісти, останнім часом погроз від Путіна стає все більше і більше: він перебазовує ракети «Іскандер» у центр Європи, «ганяє» свої військові кораблі Ла-Маншем, грозиться збивати літаки сил коаліції в Сирії тощо. Його штатні пропагандисти постійно нагадають, що планують перетворити західні держави у «радіоактивний попіл». Тим не менш, видання наголошує, що всі заяви Путіна – чистий блеф. Адже «войовничість» Росії свідчить не про омріяне путінським електоратом «вставання з колін», а скоріше про наростання економічних проблем. Населення Росії зменшується, модернізацію провести не вдалось, дірка в бюджеті росте. За цих умов Путін намагається збалансувати внутрішню уразливість його режиму агресивною поведінкою за кордоном. Більше того, російський президент панічно боїться західних демократичних цінностей, адже вони чинять значну загрозу його правлінню.
Якою ж має бути стратегія Заходу? Справа в тому, що час на його стороні. Просто треба вести певний діалог, аби не допустити помилок у політиці Росії, у першу чергу – «ядерної» помилки. З іншого боку, варто чітко роз’яснити Кремлю, що агресія проти Балтійських країн або Польщі означатиме агресію проти всього НАТО, а повномасштабний напад на Україну чи Грузію потягне за собою надання їм летальної зброї, пише видання.
Весняно-літня наступальна кампанія російських окупаційних військ стартувала 17 березня. Ворог різко активізував наступальні дії й намагався на кількох ділянках фронту швидко досягти значущого результату, часом застосовуючи навіть бронетехніку для прори...
За понад чотири роки великої війни українська влада ініціювала декілька програм підтримки населення, кожна з яких коштувала державному бюджету, а, значить, усім українцям мільярди гривень. Деякі з них, зокрема "Національний кешбек", є неефективними, пр...