Втім, сміливості прямо в цьому зізнатися, їм все ще бракує, і ясно чому: в історії, здається, не було прецедентів, коли б країна добровільно відмовлялася від своєї території на користь ворога, який шукає умов, щоби цю територію якось впихнути-таки назад. Тим не менш, ілюзія про мир в обмін на території стала доволі масовою, щоби претендувати на відверту дискусію.
Однак, через елементарне боягузтво політики цю ідею просто топлять у словесному проносі, в даному випадку абсолютно неаргументованої критики Порошенка. Бо те, на чому він стоїть, в цьому я твердо переконаний, є єдино можливим шляхом повернення Донбасу в Україну та України на Донбас.
Вийти з Мінського процесу = попрощатися з Донецьком та Луганськом назавжди. І чекати, поки збудеться ще одна фантазія про неминучий крах Росії. Території точно не стане, але в тому, що це означатиме мир, я не певен.
Частина перша. 1. Питання комплектування. На сьогоднішній день загальна чисельність так званого «объединённой группировки вооружённых сил рф на юго-западном твд» (офіційна назва різновидового та різнорідного угруповання «вс рф», що воює в Україні), за ...
Православна церква України 3 квітня за новим стилем вшановує пам'ять преподобного Микити, сповідника Мідікійського (відомий також в народі як Микита-вододіл. - ред.), мучениці Феодосії та ікони Богоматері "Нев'янучий цвіт". За старим стилем у цей день ...