Виклики, ризики й плачевні наслідки виходу Британії з ЄС

″Хотів би розпочати з тривалістю Brexit`у. За Лісабонським договором вихід країни зі складу ЄС може забрати до двох років. Я не думаю, що це розтягнеться аж на два роки, але я сумніваюсь, що це вирішиться дуже швидко. Чому це не буде швидко вирішено? Якщо британський уряд визначиться зі своєю позицією, яка полягає в тому, що Британія повністю виходить і не буде залишатись частиною спільного ринку ЄС, то між європейськими країнами поки нема такої єдиної правомірної позиції. До того ж цього року вибори у Франції і Німеччині. Вони скоріш за все ускладнять швидке рішення консенсусу в ЄС щодо Британії″, пише Євген Ярошенко, передають Патріоти України, і продовжує:

″Для ЄС це матиме кілька серйозних проблем. По-перше, ЄС втратить країну ― другу економіку Європи за обсягом ВВП ― і важливого фінансового донора. За підрахунками деяких економістів фінансова допомога ЄС менш розвиненим країнам Центральної Європи, як Польща, Румунія, може скоротитись десь на 15%. Тобто без Великої Британії буде тяжче ЄС як спільному ринку.

По-друге, це змінить баланс сил, бо Британія тривалий час відігравала роль балансира між Францією, Німеччиною та іншими країнами. І багатьом слабшим країнам у політичному сенсі, як Польща, Угорщина, буде тяжче відстоювати свої інтереси перед тиском Франції і Німеччини, які будуть намагатись нав'язати своє бачення розвитку Європейського Союзу і окремих його політик. Наприклад, тих самих міграційних квот чи фінансової дисципліни.

Третє. Безумовно, вихід якоїсь країни може надихнути євроскептиків в інших країнах, і за теорією доміно цей вихід може перекинутись на якісь інші країни. Тут у зоні ризику перебувають або ті країни, які мають фінансові проблеми, і вони розглядають ЄС як джерело цих проблем, через те, що ЄС і Німеччина притримуються більш жорсткої економії, які не популярні у суспільстві. Або такі країни, які вважаються значними донорами, і вони не хочуть витрачати більше своїх ресурсів для притулку слабших країн.

Також питання деяких лояльних країн до ЄС ― стосується тих держав, які мають тісні економічні відносини з Британією. І якщо з'являться тарифи у стосунках Британії з цими країнами, то тим буде безумовно невигідно.

Для Британії вихід з ЄС створить багато ризиків. Перший ризик пов'язаний із торгівлею. За приблизними оцінками частка ЄС у британській торгівлі складає 45%. Тобто відновлення бар'єрів безумовно вдарить по британським виробникам. І якщо за короткий період після виходу Британії, ЄС у складі 27 країн не укладу нову торгівельну угоду на кшталт угоди про зону вільної торгівлі, то Британія швидко зрозуміє негативні наслідки Brexit'у, і громадяни відчують це.

Є другий виклик, і він, можливо, навіть більш серйозний, ніж економічні питання. Це питання цілісності Великої Британії. Як відомо, на референдумі більшість населення Шотландії, Північної Ірландії проголосували за те, аби Британія залишилась у складі ЄС. І ці регіони значною мірою залежали від дотацій в ЄС. Вони, по-перше, зацікавлені в тому, щоб отримувати ці дотації. По-друге, щоб не було торгівельних бар'єрів. Північна Ірландія має тісні торгівельні і культурні зв'язки з Республікою Ірландією, і, зрозуміло, що поява бар'єрів може відновити Ольстерський конфлікт. І від того, наскільки Британія м'яко і без суттєвих втрат вийде з Європейського Союзу, від цього залежатиме подальша доля Шотландії і Північної Ірландії.″