"З "Газпромом" не просто можна судитися. У нього можна вигравати", - Портников

"Протягом багатьох років головною української новиною напередодні Нового року було очікування підписання чергового контракту з «Газпромом». Домовимося чи все-таки не вийде? Чим нас будуть шантажувати цього разу? Якою частиною суверенітету доведеться пожертвувати за російську ціну? Так було за Кучми, Ющенка, Януковича. І тільки зараз виявилося – з «Газпромом» не просто можна судитися. У нього можна вигравати", - пише оглядач Віталій Портников у статті для "Радіо Свобода", передають Патріоти України, та продовжує:

"Претензії до угоди, яку досягли тодішні прем’єр-міністри України і Росії Юлія Тимошенко і Володимир Путін, пред’являлися буквально із хвилини її підписання. Політична складова цього документа особливо і не ховалася: навіть знижка на ціну газу надавалася саме до президентських виборів 2010 року. До тих виборів, які Юлія Тимошенко мала намір виграти – і програла Віктору Януковичу.

І, тим не менш, це був перший легальний документ про постачання російського газу в Україну. Без бартеру. Без Фірташа. Без різноманітних схем із залученням туркменського газу або суміші сировини з країн Центральної Азії. Я не пишу – чесний і вигідний. Але – легальний. Це був документ, з текстом якого можна було йти в арбітраж.

Що зробив Янукович після перемоги на виборах? Підписав заради знижки на газ принизливі Харківські угоди і посадив Тимошенко. Так, ще була імітація міжнародного судового процесу, який українська сторона демонстративно програла. Тому що команда Януковича знала – у «господарів» не можна вигравати, на те вони і господарі. Я на довгі роки запам’ятав путінський «жарт», який всі ми почули під час зустрічі російського президента з українською урядовою делегацією.

Шукаючи місце для українського енергетичного віце-прем’єра Юрія Бойка, Путін тоді сказав «я вже й не знаю з якої ви сторони». Але, звичайно, так можна було сказати аж ніяк не тільки про Бойка. Ми взагалі не знали, з якої вони сторони – Янукович, Азаров та інші. Хоча що значить – не знали? Знали. З російської. З боку «Газпрому», додатком до якого вони зробили «Нафтогаз». І тільки після їхньої втечі і зміни влади підтвердилося очевидне: з контрактом можна і потрібно йти до арбітражу, як це вже робили до нас інші клієнти «Газпрому». Можна і потрібно у «Газпрому» вигравати.

Саме тому на Новий рік ми більше не будемо чекати чергової змови в московській штаб-квартирі «Газпрому», а будемо відкорковувати шампанське і не думати про путінські «гаманці». «Газпром» програв".