
"Мені здається, що останні заяви щодо санкцій проти Росії - причому важливо, що вони виходять і від провідних європейських країн, і таких країн як Канада - свідчать про те, що Європа бачить просту істину: Росія не хоче виконувати взяті на себе зобов'язання і продовжує дестабілізувати ситуацію в Україні.
Якщо накласти на це інформаційну війну проти Європейського Союзу і Заходу в цілому, згадати кібератаки на американські сайти під час виборчої кампанії в США і скандали з фінансуванням право- і ліворадикалів у Європі, те, що російські дипломати тренували неонацистів в одній із центральноєвропейських країн, що взагалі виходить за всілякі межі, то мені здається, у рішеннях щодо продовження санкцій вже простежується певна логіка.
Все-таки раніше Захід весь час мав певні сумніви: «А може, нам усе-таки вдасться переконати Путіна?» «А може, він змінить свою позицію?» «А може, він дослухається до наших закликів?».
Зараз же у мене виникає враження, що на Заході все чіткіше розуміють ефемерність цих надій. А отже, їм не залишається нічого, окрім як продовжувати політику санкцій.
І дуже добре, що на цьому тлі Україна демонструє готовність виконувати свої зобов'язання, але в логічній послідовності. Якщо, наприклад, йдеться про Мінські домовленості, то спочатку безпека, а потім політика, а не навпаки.
Ось і сьогоднішня зустріч вкотре свідчить, що Росія відкидає такий підхід, що її цікавить не врегулювання, а дестабілізація, тому логіка дій Заходу в цьому плані буде очевидною".
«А ти — вор! Джентельмєн удачі!». Ця фраза з відомої радянської кінокомедії, яка мала мʼяко висміювати нрави «зони», яка «виховала», на думку радянських дисидентів, «савєцкого чєлавєка» — і зараз крутиться у качалці, куди ходить Єрмак, — є просто ключе...
Переговори в Абу-Дабі очікувано стали ритуальними танцями. Можливо, буде обмін полоненими. Це потрібно — але знайомо з часів "Мінська" і потребує радше готовності рашистів до обміну (коли їм щось треба), а не якихось спецформатів. Тим часом росія знов...