"Закохався в Україну": Японець за рік вивчив українську, щоб заспівати "Червону руту"

Часто ми скаржимось на те, що нам важко вивчити іноземну. Записуємось на курси, ходимо до репетиторів - а слова чомусь не запам’ятовуються, граматику засвоїти не вдається... Та якщо бажання заговорити справді сильне - вистачить лише години щодня впродовж року.

Це доводить Юсуке Кашівагі, 26-річний робітник із Токіо. Хлопцю настільки сподобалася Україна, що він поставив собі за мету опанувати українську, знайти тут друзів та навіть заспівати "Червону руту", пише газета Експрес.

- Юсуке, з чого почалось ваше знайомство з Україною?

- Це було ще в школі: на уроках із історії нам розповідали про країну, розташовану в самому центрі Європи, багату на чорноземи, у якій є моря, гори. Ще тоді мені стало дуже цікаво, як живеться людям у такій красивій місцевості. Потім я познайомився в Японії з українцем, який навчався у Токіо, ми дуже здружились. Коли він закінчив навчання, то запросив мене погостювати в Україну, я з радістю погодився. Перед поїздкою я вже починав вчити український алфавіт в інтернеті, вчився говорити найелементарніші слова - на кшталт "привіт" та "дякую". Спершу відвідав Київ, потім Львів, Одесу, Ужгород та Ялту. І щоразу все більше закохувався у вашу країну.

- А як почали вивчення мови?

- Після першої поїздки до України я зрозумів, що хочу говорити зі своїм другом його рідною мовою. Маю сказати, що до того, як почав вчити українську, я трохи розумів російську та білоруську мови. Це, безумовно, допомогло мені. Спершу вивчив український алфавіт. Лише 32 літери -- це легше, аніж японські понад дві тисячі символів. Далі я слухав аудіоуроки в інтернеті, вчився правильно вимовляти звуки, розрізняти голосні та приголосні...

- І як швидко побачили перші результати зусиль?

- За місяць я почав читати по складах, вивчив перші слова привітання, подяки та прощання. Зателефонував другові й вперше промовив до нього: "Як справи?".

- Скільки часу на день приділяли навчанню?

- У середньому - по годині на день. За півроку перейшов до перекладу, почав читати. Найбільше мені допомогли пісні українською мовою, які я спеціально перекладав по кілька годин на день, щоби зрозуміти, про що вони. За рік я опанував основи, міг розуміти загальні фрази, говорити на буденні теми та писати найпростіші слова. Для того, щоб писати та говорити так, як зараз, мені знадобилось чотири роки, з тимчасовими перервами.

- Що було найважчим?

- Зрозуміти граматику та правильно вимовляти слова. Українська - дуже красива мова, та якщо змінити наголос у якомусь слові, воно може набути іншого значення. Мені було важко це зрозуміти. Майже кожного вечора я сідав біля екрана комп’ютера та слухав новини українською мовою, намагався повторювати деякі слова телеведучих, щоб навчитись говорити правильно. Та складність у вивченні жодного разу не стала мені на шляху. Ви живете у надзвичайному краї, у вас родючі землі, чисті водойми, працьовиті люди, душевні пісні та красиві дівчата. Жодну людину в світі не може залишити байдужою така багата краса. От і я - закохався в Україну назавжди!