
Читаю сообщение из Авдеевки. Не новости, а сообщение от нашего солдата из 72-й. Пишет, что такого он еще не видел. Что русские валят по ним из всего, что только возможно. Что связистки падают в обморок, но работают. И что он сам толком не спал уже трое суток. Пишет о погибших.
Вы знаете, что я далеко не самый большой гуманист. Видит бог, так было не всегда, но так сложились обстоятельства.
И я совершенно искренне желаю всем россиянам, чтобы у каждого из них при жизни случилась своя личная Авдеевка.
Чтоб взлетали в воздух рестораны в Москве и театры в Петербурге вместе с экзальтированной публикой. Чтобы складывались пополам пензенские многоэтажки вместе с реальными пацанами. Чтобы ростовские дети сидели в подвалах точно так же, как моя трехлетняя племянница летом 2014-го.
Желаю, чтобы всем.
Як вже писали Патріоти України, окупаційні війська через проблеми з лргістикою тікають з Кінбурнської коси. Водночас на окупованій Херсонщині вже говорять про евакуацію населення до Криму та перенесення частини окупаційної адміністрації. . . Російські...
Після Другої світової війни жоден зі збройних конфліктів не завершився захопленням і утриманням великих територій, як за колоніальної доби, якщо населення чинило спротив. Хіба що інтервенція Китаю в Тибет є винятком. Але історичні аналогії диктатурам н...