Куди йдуть наші податки: "Укрзалізниця" вляпалась у черговий корупційний скандал

"Укрзалізниця" в минулому році витратила 16,9 мільярда гривень на капітальні інвестиції. "Залізниця без корупції" порівняла ціни для "УЗ" зі світовими контрактами кінця 2018-го, аби показати, стільки Україна переплачує за менш якісний товар, зазначають Патріоти України.

Скільки грошей на нові поїзди витратила Україна?

"Укрзалізниця" в 2018-му витратила на 10 мільярдів гривень менше на капітальні інвестиції, ніж планувалося. Але уклала ряд великих контрактів, яких давно не було. Окрім придбання американських тепловозів ТЕ33А по 4,68 мільйона доларів за одиницю без урахування лізингових витрат, "УЗ" також уклала контракти з "Крюківським вагонобудівним заводом" на придбання 6 регіональних дизель-поїздів, загальною вартістю 1,06 мільярда гривень та 54-х пасажирських вагонів на загальну суму 1,5 мільярда гривень.

А що там в Америці?

Перевізник США Amtrak в грудні минулого року підписав контракт з Siemens Mobility на постачання 75 тепловозів SC-44 Charger. Цей тепловоз має майже ідентичні параметри потужності з ТЕ33А і також є односекційним. Щоправда має більший діаметр коліс, що запобігає буксуванню тепловоза в складних погодних умовах та використовується в пасажирському русі.

Вартість контракту складає 744 мільйони доларів, тобто майже 10 мільйонів доларів за один тепловоз. Але, окрім самого локомотиву, у вартість також включене обслуговування та забезпечення запчастинами цих тепловозів на 20 років.Отже, у майбутньому замовник локомотивів не матиме витрат на обслуговування і закупівлю запчастин і отримає гарантію від виробника на їх безвідмовну експлуатацію терміном 20 років.

Здавалося б, у цьому випадку переплатили американці. Проте варто зауважити, що витрати на утримання тягового рухомого складу часто в рази перевищують їх початкову вартість. Тому Amtrak точно не прогадав, а от про "УЗ" це сказати складно, бо поки взагалі невідомо хто і за скільки буде обслуговувати нові "Тризуби".

Нідерланди на 30% заплатили менше, ніж Україна

Залізниця Нідерландів уклала контракт з компанією CAF на будівництво 50 тривагонних та 38 чотиривагонних регіональних електропоїзди Sprinter загальною вартістю близько 470 мільйонів доларів.

Середня вартість одного тривагонного електропоїзду Sprinter складає 4,67 мільйонів доларів. А тривагонні дизель-поїзди від "Крюківського вагонобудівного заводу" обійдуться "Укрзалізниці" по 6,3 мільйона доларів кожен.

Звісно, дизель-поїзд і електропоїзд – не зовсім одне й теж, але й різниця в 30% порівняно з європейським контрактом виглядає надто суттєво. Адже при виробництві електропоїздів Sprinter використовується європейська оплата праці і дорожчі складові металоконструкцій, ніж при виробництві дизель-поїздів від "Крюківського вагонобудівного заводу" для України.

Франція закуповує один вагон електропоїзду за ціною одного пасажирського вагону для України

Залізниця Франції уклала контракт з Bombardier Transportation на придбання 42 семивагонних та 5 восьмивагонних поїздів Francilien. Загальна вартість контракту складає 378 мільйонів доларів. Вартість одного вагону в складі електропоїзду Francilien в середньому складає 1,1 мільйона доларів.

У порівнянні "УЗ" закуповує за таку ж ціну один звичайний пасажирський спальний вагон. Також середня ціна одного вагону поїзду Francilien в 2 рази менша від середньої ціни українського вагону дизель-поїзду. І в тривагонному варіанті Francilien коштував би близько 3,5-4 мільйони доларів.

Латвія – також у виграші

Наприкінці 2018-го залізниця Латвії уклала контракт з компанією Talgo на постачання 32 регіональних поїздів загальною вартістю 260 мільйонів доларів. Ціна одного електропоїзду складає 8,1 мільйона доларів. Проте в цю ціну також включені навчання персоналу залізниці, технічне обслуговування і забезпечення запчастинами терміном 5 років. Таким чином залізниця за перші 5 років експлуатації може заощадити до 3 мільйонів доларів за рахунок сервісних послуг виробника.

Насамкінець, світові контракти навіть деяких приватних компаній в 2018-му виявилися більш публічними, ніж контракти державної "Укрзалізниці". Принаймні, аналізуючи їх, стає зрозуміло: замовник передбачає можливі ризики і проблеми експлуатації рухомого складу в майбутньому. Такі "опції" як включення в ціну технічного обслуговування і забезпечення запчастинами може говорити про мінімізацію ризиків виходу з ладу нової техніки. А, отже, говорить про стратегічний підхід до вирішення проблем. На жаль, "Укрзалізниця" поки ще не виглядає так впевнено на світовому ринку залізничного постачання.