Скрепяці по мордяці: Латвійські банки закривають рахунки нерезидентів, серед яких більшість - росіян

З початку року обсяг вкладів в латвійських банках нерезидентів, серед яких, як вважається, значну частку становлять російські фізичні і юридичні особи, скоротився на 20%, кажуть в Асоціації комерційних банків країни.

Відмова банків від співпраці з низкою іноземців - результат державної політики по боротьбі з відмиванням грошей. Згідно зі звітом американських експертів, жоден банк в сегменті обслуговування нерезидентів, не можна назвати бездоганним. Латвія обіцяє виправитися.

"Це процес самоочищення, і його абсолютно точно не можна пояснити тільки проблемами російської економіки", - сказала в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі представниця Асоціації комерційних банків Байба Мелнаце. Самоочищення можна пояснити тим, що банки самі поспішають позбутися деяких іноземних клієнтів: іноді це стосується всіх тих, хто не може пояснити походження власного капіталу, іноді - всіх, хто зареєстрований в певних країнах або регіонах.

Низький рівень оподаткування

Найбільший банк Латвії Swedbank вирішив добровільно попрощатися з усіма представниками країн з "низьким рівнем оподаткування". Під удар потрапили і росіяни.

"Swedbank прийняла рішення повністю припинити надання фінансових послуг клієнтам-нерезидентам, що створює для банку підвищений ризик в сфері запобігання легалізації злочинно нажитих коштів. Це обмежена група юридичних осіб", - каже представниця Swedbank Крістіне Якубовська. А потім додає: клієнтів таких небагато, так що ні про які масові акції мови не йде.

Частка клієнтів-нерезидентів у Swedbank становила менше 1%, тому великого впливу на фінансові показники це рішення не матиме. А ось другий за величиною банк Латвії - ABLV Bank - входить в групу кредитних установ, які Комісія ринку фінансів і капіталу (наглядовий орган) відносить до числа "нерезидентних" банків. Тут обсяг вкладів нерезидентів завжди був значним, проте за останній рік він скоротився майже на п'яту частину - також з ініціативи самого банку.

"З огляду на, що змінилася позиції щодо допустимого рівня ризику, наш банк вже відмовився від частини клієнтів, обслуговування яких могло бути пов'язане з невідповідним ризиком, і продовжує ретельно стежити за відповідністю своєї клієнтської бази", - говорить Російській службі Бі-бі-сі представник банку Ілмарс Ярганс. Про таку ж позицію заявили і в деяких інших банках: якщо клієнт не може довести чистоту капіталу, з ним прощаються.

Заради долара

Позиція щодо рівня ризику змінилася під тиском міжнародних партнерів. По-перше, Латвія в червні підписала договір про вступ до Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Ще на підготовчому етапі влада оголосила про посилену боротьбу з відмиванням грошей, переписали ряд законів, змінили голову наглядового органу, оштрафували кілька великих банків, позбавивши один з них ліцензії.

Однак цього виявилося мало. Невдоволення непрозорістю місцевих кредитних установ висловлювали не лише експерти ОЕСР, а й представники американської фінансової індустрії. А це може призвести до втрати можливості проведення доларових транзакцій, що разом могло б поховати половину фінансового сектора країни.

Найбільший банк Латвії Swedbank недавно оштрафований на 1,3 мільйона євро за недостатній контроль над транзакціями

Єдиний банк, який поки ще надає можливість працювати з доларами, - Deutsche Bank - вже перервав відносини з деякими латвійським банками "нерезидентського" сектора. Бажаючи довести свою чистоту, латвійські банки, що працюють з нерезидентами, погодилися на проведення американського аудиту. Днями Комісія ринку фінансів і капіталу оприлюднила результати: серед 12 перевірених банків немає жодного безпроблемного установи.

Багато в Латвії поставилися до цих результатів зі скепсисом. Наприклад, Інесіс Фейферіс, який раніше очолював ряд місцевих кредитних установ, заявив Російській службі Бі-бі-сі, що "це спроба переділити ринок, щоб гроші наших східних партнерів йшли не через нас, а через інші країни - наприклад, США".

Новий етап самоочищення

Основних претензій дві: структура акціонерів деяких кредитних установ заважає проведенню аудиту, а сам аудит не завжди проводиться якісно. За словами представниці КРФК Агнесе Ліціте, у аудиторів не завжди є можливість отримати повну інформацію і накласти санкції. Представники ринку, в свою чергу, не приховують: акціонери деяких банків дійсно працюють на рівні правління, а внутрішній аудит, замість того, щоб контролювати таке правління, "дивиться йому в рот" - виникає конфлікт інтересів.

"На ділі це може означати - не лізь, куди не треба. Якщо, наприклад, я акціонер і хочу, щоб через мій банк проводилися розрахунки, то я рекомендую ставитися уважно і обережно до певних клієнтів", - говорить Російській службі Бі-бі- сі Інесіс Фейферіс.

Всі ці проблеми банки обіцяють ліквідувати до кінця 2017 року - так обіцяють і самі банки, і наглядовий орган. Це, в свою чергу, обернеться ще більш ретельним контролем за походженням вкладів. "Банки можуть задавати клієнтам додаткові питання про господарську діяльність, угодах і реальних бенефіціарів. Якщо гроші" чисті ", клієнтам нема про що турбуватися", - говорить Російській службі Бі-бі-сі Агнесе Ліціте.

За словами Інесіс Фейферіса, частина рахунків буде закрита. "Велика кількість клієнтів буде змушене надавати необхідну інформацію, це ускладнить людям життя. Ряд банків будуть втрачати бізнес, потрібні продажу і об'єднання", - говорить він.

Умовна втрата

А за словами Гірта Рунгайніса, також працював в керівництві ряду кредитних установ, деякі транзакції через Латвію проходити більше не зможуть і весь цей бізнес переміститься на схід. Можливі напрямки - Україна чи Китай.

У міністерстві фінансів Латвії вважають вклад "нерезидентської" галузі невеликим для латвійського народного господарства - про це йдеться в Плані розвитку фінансового сектора. Ще там сказано про прагнення Латвії працювати над поліпшенням репутації. А це, за оцінками деяких експертів, може привезти до проблем для одного з вельми цінних секторів народного господарства. Справа в тому, що по пропорції вкладів нерезидентів Латвія займає перше місце в ЄС, випереджаючи навіть Кіпр.

"Якщо мінфін хоче сказати, що цей сектор не потрібний, то ж саме доведеться сказати і про інші сектори народного господарства. Прямий ефект сектора" нерезидентних "банків на економіку - 1,27%, непрямий (з урахуванням мультиплікатора) - 2,45% . Для порівняння: всі сільське господарство дає 1,23% від ВВП. Банки, що обслуговують нерезидентів, за рік заплатили 662 мільйони євро податками, все сільське господарство - 65 мільйонів євро ", - зауважив в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі екс- міністр економіки В'ячеслав Домбровський.