"А що я скажу дітям? Що сусід пішов на війну, а я тим часом був удома, тож їх захищав чужий дядя?" - український боєць

Навесні 2014 року успішний бізнесмен Віталій Приступа отримав повістку. Він вирішив закрити столичну мережу автомийок, лишивши тільки одну, а на виторг із продажу обладнання допомогти війську. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на "Народну Армію".

"— На той час військовим бракувало практично всього — від бронежилетів до військових одностроїв, — згадує Віталій.

Попри те, що його дружина Євгенія перебувала в декретній відпустці та виховувала двох маленьких донечок, Віталій суворо відповів: «А що я скажу дітям? Що сусід пішов на війну, а я тим часом був удома, тож їх захищав чужий дядя?»

Віталій Приступа потрапив до протитанкової батареї 72-ї бригади та став командиром гармати. І вже незабаром чоловіка з підрозділом відправили в Донецьку область, де він воював сім місяців. За той час йому довелося брати участь у багатьох боях, де він отримав декілька контузій. Але про це він нікому не розповідав, навіть дружині. А коли все ж таки ділився з рідними про військові будні, то зазвичай робив це від третьої особи, наче то було не з ним.

— Пам’ятаю, як Віталій казав: «Женьо, уявляєш, мої друзі їхали на Савур-Могилу, щоб доставити нашим хлопцям боєприпаси, і їх повністю накрили з «Градів». Вони не довезли хлопцям навіть краплинку води… Комбриг наказував повертатися, але хлопці не хотіли залишати військову техніку на ворожій території. Тож повернулися тільки після того, як змогли її відремонтувати, — розповідає дружина Віталія, добре розуміючи, що її чоловік тоді був там.

Поки Віталій Приступа захищав Батьківщину, бізнес вела його дружина.

— Завдяки цьому в мене не було часу надто хвилюватися та сумувати. Я повністю була в роботі, що допомогло мені пережити ті важкі місяці. Також тоді активно почала займатися волонтерством та допомагати військовим, — розповідає Євгенія.

Після служби в АТО Віталія Приступу направили на лікування до військового госпіталю в Білій Церкві, де він мав перебувати тривалий час. Але родина не послухала лікарів і забрала чоловіка з госпіталю додому, про що пізніше дуже пошкодувала.

— За кілька днів, як я забрала чоловіка з госпіталю, він самостійно сів за кермо машини, проїхав декілька вулиць, які він знав як свої п’ять пальців і… заблукав. Віталій навіть не міг пояснити, де знаходиться. Добре, що тоді в його телефоні була функція пошуку. Наступного дня він пішов на роботу та… знепритомнів. Потім лікарі пояснили, що саме так проявляється звукова контузія, яку він отримав під час АТО. І ми відразу повезли чоловіка у військовий госпіталь, — розповідає дружина.

Повернутися до нормального життя після демобілізації Віталію допоміг щасливий випадок.

— Одного дня біля столичного військового госпіталю я зустрів колишнього клієнта нашої автомийки. Свого часу він повернувся з Ізраїлю, а зараз консультує українських лікарів. Він сказав: «Віталіку, кожного дня до обіду ти маєш лікуватися, а після — працювати», — розповідає підприємець. Віталій розповів про поганий стан здоров’я, який заважає займатися справою. Проте лікар наполягав на своєму.

Отже завдяки роботі процес входження у життя значно пришвидшився. Повернувшись на автомийку, Віталій вирішив допомагати колишнім військовим та брати на роботу насамперед атовців, з якими за час служби майже зріднився. Звідси виникла й назва справи — «АТОмийка». До речі, на ній для всіх атовців та волонтерів передбачена знижка у 30%".