Як побороти хронічну корупцію, яка підриває обороноздатність України - The New York Times

Через майже чотири роки важкої війни з бойовиками, озброєними Росією, Міністерство оборони України з гордістю оголосило минулого місяця про поліпшення раніше мізерних медичних послуг для поранених військовослужбовців, завдяки купівлі і доставці 100 нових машин швидкої допомоги. Про це пише The New York Times, передають Патріоти України за матеріалами Нового времени.

Однак воно не згадало, що багато машин швидкої допомоги вже зламалися. Чи що їх було продано військовим без проведення конкурсу автокомпанією, що належить високопосадовій особі, відповідальній за закупівлі для збройних сил України. Чи що цей чиновник – Олег Гладковський, старий друг і діловий партнер президента України Петра Порошенка.

Витрати України на оборону зросли після початку конфлікту на сході країни приблизно з 2,5% ВВП в 2013 році до понад 5% в 2018 році, коли вони склали $6 млрд.

Це золоте дно, яке збільшить витрати на закупівлі в 2018 році до більш ніж 700 мільйонів доларів, дозволило Україні відновити свої напівзруйновані Збройні сили і боротися з проросійськими бойовиками і їхніми важко озброєними російськими покровителями.

Але через рух таких великих сум грошей через руки українських чиновників і бізнесменів, які часто є одними і тими ж людьми, різке зростання військових витрат перешкоджає зусиллям у боротьбі з корупцією та угодами чиновників у їхніх власних інтересах, які багато хто вважає найнебезпечнішим ворогом України.

Ця проблема придушила надії, що з'явилися в лютому 2014 року у зв'язку з поваленням відомого корумпованого проросійського екс-президента України Віктора Януковича. Вона також змушує пригнічених західних союзників країни і багатьох українців продовжувати шукати відповіді на питання, чи буде в них припинено хронічну корупцію після двох революцій і здобуття незалежності в 1991 році.

"Для України є недоцільним боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона втрачає свою душу через корупцію", – попередив минулого року держсекретар Рекс Тіллерсон, маючи на увазі регіони Східної України, захоплені сепаратистами, підтримуваними Росією після повалення Януковича.

Україна досягла значного прогресу з 2014 року в боротьбі з корупцією в газовому бізнесі, який був головним джерелом доходів нечесних на руку бізнесменів під керівництвом Януковича. Вона реформувала державну енергетичну компанію Нафтогаз і скоротила можливості для корупційних газових угод з боку інсайдерів, зменшивши залежність від поставок російського енергетичного гіганта Газпром.

Однак військові витрати відкрили нові перспективи для непрозорих інсайдерських угод, захищених від контролю грифом секретності, що приховує деталі військових витрат.

"Корупція в енергетичному секторі скоротилася, тому деякі з основних шляхів корупції перейшли в оборонний сектор", – заявила Олена Трегуб, генеральний секретар Незалежного комітету з захисту від корупції – дослідницької групи, що фінансується західними донорами.

У той час як Гладковський визнав, що придбання автомобілів швидкої допомоги відбулося без проведення тендеру, немає жодних доказів того, що він передав військові контракти на машини швидкої допомоги та інші транспортні засоби своїй власній компанії, що він заперечує. Але поява кричущого конфлікту інтересів є лише одним із багатьох у країні, де ділова і політична влада формує плутанину перекривальних, непрозорих і часто вигідних угод.

"Немає доказів того, що він вплинув на рішення про купівлю, і їх ніколи не буде. Це все секретно", – заявив Віктор Чумак, незалежний член парламенту України і заступник голови його антикорупційного комітету. – "Зрощення політики і бізнесу – наша найбільша проблема".

Символом переплетення бізнесу і політики можуть бути три розкішних вілли на південному узбережжі Іспанії. Вони належать президенту Порошенку, Гладковському та Ігорю Кононенку, ще одному діловому партнерові президента, який очолює його фракцію в парламенті.

Всі троє були багатими бізнесменами, перш ніж обійняти офіційні посади, але тим не менш, вони викликають підозру, що задекларували не всі активи. Жоден із них не вказав іспанські об'єкти в обов'язкових для топ-чиновників щорічних деклараціях, які ввели 2016 року, аби домогтися прозорості та підзвітності.

Конфлікти інтересів настільки широко поширені, що "ви вже не шоковані", – розповів Айварас Абромавічус, колишній інвестиційний банкір з Литви, який допоміг очолити політичний імпульс для очищення уряду, виступаючи в якості міністра економіки і торгівлі України. "Вони всюди. Це сумно, прикро і бентежно".

Таке розчарування вже дорого обійшлося Україні. Міжнародний валютний фонд і Європейський союз, розчарувавшись за те, що в Україні затягнули створення давно обіцяного незалежного антикорупційного суду і через інші невдачі, припинили допомогу на загальну суму понад 5 мільярдів доларів.

"Україна десятиліттями перебувала в стані тотальної корупції", – заявив Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України, відомого як НАБУ, незалежного агентства, створеного 2015 року під час початкового вибуху ентузіазму з приводу прозорого уряду після повалення Януковича, – "Ці схеми тепер відновлені і знову працюють. Деякі люди просто не хочуть позбуватися їх".

Його бюро зібрало докази в 107 справах проти раніше недоторканних посадових осіб, але тільки одна з них закінчилася судовим вироком. Решта затягуються повільною судовою системою, пов'язаною з корупцією та політичним втручанням.

Зусилля НАБУ з розслідування випадків розтрати в оборонному секторі, які призвели до арешту минулому року заступника міністра оборони і начальника закупівель міністерства, викликали безліч рухів проти антикорупційного органу.

"Це дуже чутлива зона", – стверджує Ситник.

В останні місяці НАБУ піддавалося послідовній атаці, шляхом появи в парламенті законопроекту, який би позбавив його незалежності і рейдів СБУ в будинках співробітників Бюро.

Порошенко, який, як очікується, домагатиметься переобрання наступного року, позиціонує себе як лідер, який відновив армію України, що була на межі розвалу, і протистоїть президенту Росії Володимиру Путіну.

Однак, на превеликий жах українського лідера, конфлікт із проросійськими сепаратистами повільно мутує в суспільній свідомості від героїчної боротьби до ще одного виру спекуляцій та хабарництва.

Цьому зрушенню в суспільній свідомості сприяв Міхеїл Саакашвілі, колишній президент Грузії, який, поки його не затримали минулого тижня в київському ресторані українські силовики і не посадили проти його волі на літак до Польщі, очолював нову політичну партію в Києві, яка займалася викриттям корупції. Його прихильники в Києві приєдналися до розлючених ветеранів війни на сході країни в таборі протестувальників біля українського парламенту. Їхні намети та барикади прикрашені прапорами, що звинувачують Порошенка та його "друзів" у крадіжках, поки солдати вмирають.

"Більше ніхто не згадує Путіна, а слово на "П" зараз – Порошенко", – заявив Саакашвілі в інтерв'ю в Києві незадовго до його висилки з України, – "Це несправедливо, тому що Путін несе основну відповідальність, але люди бачать, що йде війна і що Порошенко та його друзі заробляють на цьому гроші".

Абромавічус, колишній міністр економіки, який демонстративно покинув свій пост через зворотню реакцію на антикорупційні зусилля, заявив, що не вірить, що Порошенко особисто заробляє на конфлікті на сході країни. Але він додав, що президент поставив себе під загрозу, не виконавши обіцянок продати свої бізнес-активи або створити по-справжньому незалежний антикорупційний суд.

Гладковський обґрунтовував секретність і відсутність публічних тендерів на закупівлі більшої частини військової техніки, в тому числі машин швидкої допомоги, необхідністю запобігти втручанню Росії в закупівлі шляхом подачі фальшивих заявок через підроблені компанії, що, за його словами, неодноразово повторювалися при проведенні конкурсних торгів.

"Ніхто не заробляє гроші на війні", – заявив він.

Гладковський стверджує, що він відмовився від прийняття бізнес-рішень у своїй автокомпанії Богдан Моторс і що все, що він знає про машини швидкої допомоги, він дізнався під час відвідування лінії фронту, де він побачив свої транспортні засоби і відчув гордість за те, що Богдан допомагає військовим.

"Корупція, – додав він в інтерв'ю, – дійсно дуже серйозна, але вона не пов'язана з системою, в якій я працюю".

У цій системі набирає обертів Укроборонпром, держконцерн, що складається зі 130 оборонних підприємств зі штатом близько 80 тисяч осіб. Дмитро Максимов, колишній співробітник контрольного відділу Укроборонпрому, заявив, що сумнівні угоди є "сутністю" операцій держконцерну. Він розповів, як маленькі металеві гвинти, придбані Укроборонпромом для авіаремонтного заводу у Львові, злетіли в ціні з 50 доларів на початку 2014 року до майже 4000 доларів рік тому, після того як Укроборонпром таємничим чином переклав свій бізнес на зовнішнього постачальника.

Максимов стверджує, що підняв питання щодо цієї та інших нез'ясовно високих цін перед своїм начальством, але йому запропонували відмовитися від розгляду цього питання, а потім звільнили. Звільнення він зараз оскаржує в суді.

Денис Гурак, молодший заступник директора концерну, заявив, що не знає про скарги Максимова, але визнав існування корупції в оборонному секторі. Він додав, що після багатьох років систематичного розграбовування під керівництвом Януковича, який, за його словами, створив Укроборонпром в 2010 році, щоб централізувати розкрадання – "це диво, що ми досі можемо щось зробити".

"Це системна проблема для всієї країни, а не тільки для одного сектора", – говорить Гурак, – "Система не працює, тому люди крадуть. Ось чому Радянський Союз розвалився".

Він сказав, що Укроборонпром сам направив до прокуратури 200 повідомлень про корупцію в своїх рядах, але тільки два з них закінчилися вироками й умовними термінами.

Минулого тижня оборонний концерн оголосив про відставку свого генерального директора Романа Романова без пояснення причин.

Дар'я Каленюк, директор Центру протидії корупції, неурядової групи в Києві, заявила, що прозорість і підзвітність – це проблеми національної безпеки, які необхідно вирішувати, якщо Україна повинна не тільки створити робочу демократію європейського зразка, а й утримати поле бою на сході.

Вони теж допомагали з'ясувати, чому військові машини швидкої допомоги, продані автокомпанією Гладковського, продовжують ламатися, і чому їх купують у першу чергу.

У минулому році в звіті Незалежної оборонного антикорупційного комітету повідомлялося, що кожен транспортний засіб, чиє шасі було вироблено в Китаї, коштував Міноборони $32 тисячі, набагато більше, ніж імпортована з Китаю швидка, зі схожою вантажопідйомністю в 400 кілограм, що все одно мало для військової машини.

Валентина Варава, волонтер, яка допомагає військовим на сході країни, розповіла, що машини швидкої допомоги призначені для міських доріг, але "в зоні бойових дій немає доріг".

Валентина Варава розповідає, що не так зі швидкими Богдан для військових з 3 хвилини 4 секунди

За її словами, зараз 19 із 50 автомобілів, доставлених на схід, зламані. Вона додала, що Міноборони вирішило купити ще 100 машин у автокомпанії Гладковського.