Як врятувати Дімона: "Спрямувати росгвардію у школи можна, але є підозри, що вона буде там неефективною", – російський журналіст

Найближчим часом росіяни побачать безліч відзнятих школярами історій про безпорадність російських педагогів, які намагаються пояснити позицію влади. Таку думку в ефірі радіостанції "Эхо Москвы" висловив журналіст Сергій Пархоменко, передають Патріоти України.

Він нагадав про записи зі шкіл Брянська і Томська, а також про заняття в Московській консерваторії, де викладачка змушувала студента зачитувати список "ворогів народу". "Я абсолютно впевнений, що зараз це зробиться модою і такою великою вірусною акцією. Ми з вами побачимо сотні історій, відзнятих на телефони. Тим паче, що технічно це тепер дуже просто: у кишені в кожного школяра є відеокамера, яка добре працює, вмонтована в телефон, або, щонайменше, мікрофон, умонтований в телефон. Сотні, а можливо, тисячі історій про те, як учителі намагаються відбути цю ганебну службу, і як у них із цим нічого не складається", – заявив Пархоменко.

Російські шкільні вчителі виховані в необхідності брехати і бути покірними, констатував журналіст. "До якогось ганебного становища доведено вчителів у Росії. Я багато разів говорив, що, на жаль, спільнота російських учителів, передусім шкільних учителів, – це одне із найжалюгідніших, одне з найбільш задавлених, одне з найбільш покірних, найбільш сервільних і, я б сказав, аморальних професійних співтовариств у Росії. Їхній тренінг відбувається постійно безупинним тиском згори, нескінченними причіпками, нескінченним дресируванням на створення незліченної кількості безглуздих документів. Звичайно, величезну роль відіграє ін'єкція брехні, яку ці люди одержують на кожних виборах. Усе ж треба пам'ятати, що більшість членів виборчих комісій у Росії – це шкільні вчителі", – сказав він.

На думку Пархоменка, перевага в суперечках із підлітками не на боці педагогів. Діти в політичних суперечках "почуваються вільно і аргументують краще, ніж їхні вчителі", тому що дитячі мізки "не забиті ватою", зазначив він.

"З'ясувалося, що знати про навколишній світ більше, ніж учитель, – круто. Вміти розмовляти з учителем і перемогти його в цій розмові – круто, модно, прикольно. І це цікава історія, і в неї будуть великі політичні наслідки. Я не бачу, яким чином держава могла б зараз технічно з цим упоратися, бо спрямувати росгвардію у школи – можна, звичайно, але в мене є сильні підозри, що вона буде там неефективною", – резюмував журналіст.