Іловайська трагедія: Розстріл колони, вбиті, полонені та глухий кут безкінечного розслідування

З 29 серпня по 7 вересня 2014 року сили АТО виходили з оточення у Іловайську під обстрілом ворожих російських сил. Ця трагедія два роки тому сколихнула всю Україну.Видання Depo.Донбас згадує, як все тоді відбувалося, зазначають Патріоти України.

29 серпня позаминулого року розпочалося з несподіваної нічної заяви російського президента Володимира Путіна, який до того часу не втомлювався повторювати, що він сам та його солдати не мають відношення до бойових дій на Донбасі.

Всупереч цим своїм заявам, Путін у вигляді авторитета для бойовиків, о першій ночі особисто звернувся до них, аби ті випустили українських військових з оточення у Іловайську.

"Я закликаю сили ополчення відкрити гуманітарний коридор для українських військовослужбовців, які опинилися в оточенні, для того, щоб уникнути безглуздих жертв, надати їм можливість безперешкодно вийти з району бойових дій, возз'єднатися зі своїми сім'ями, повернути їх матерям, дружинам і дітям, терміново надати медичну допомогу пораненим в результаті військової операції ", - йшлося в заяві.

Вже о 6 ранку з'явилася відповідь командування бойовиків на заяву Путіна.

"Ми підтримуємо ініціативу президента РФ Володимира Володимировича Путіна по створенню гуманітарного коридору для виведення оточених збройних сил України. Ми готові забезпечити безпеку виходу з оточення українських військовослужбовців за однієї умови - вони повинні вийти через створений коридор без озброєння", - йшлося у повідомленні командування.

Бійці, яким пощастило вижити і вийти з Іловайська раніше, в один голос заявляли, про участь регулярної російської армії у операції. Ці бійці дали інтерв'ю 28 серпня, вони 4 дні виходили у цивільному одязі полями з оточення. З 20 побратимів після розстрілу блокпосту росіянами, залишилося в живих тільки шестеро.

Перебуваючи в подвійному оточенні бойовиків і Псковської та Курської дивізії збройних сил Російської Федерації вже кілька днів, зведені сили батальонів Нацгвардії та ЗСУ опинилися у безвиході. Боєприпаси та набої, щоб відстрілюватися від постійних так окупантів, вже закінчувалися: 82-мм міни були вистріляні повністю, 120-мм мін лишився недоторканний запас. Провізія і вода також спорожніли.

Нечисельна підмога, яка намагалася прорватися на допомогу - резервні підрозділи 51-ї та 92-ї механізованих бригад, розвідпідрозділи, загони "Правого сектора", незважаючи на героїзм бійців та командирів, була розбита в нерівному бою 26 і 27 серпня. Тим часом у Києві проходили численні акції протесту з вимогою звільнити тодішнього голову Міноборони Валерія Гелетея і надіслати потужну допомогу під Іловайськ.

Бійці, які перебували в оточенні, вже перестали соромитися, і всупереч усьому телефонували і до журналістів, і до волонтерів, щоб ті достукалися до кабінетних генералів. Волонтер "Армії SOS" до сих пір згадує голос бійця, що дзвонив їй минулого року з Іловайська.

Те, що заява Путіна це є лукаве прикриття розстрілу, стало відомо вже вдень 29 серпня, але українська сторона, зокрема і президент Петро Порошенко, до останнього сподівалися на краще.

Отже українські сили здійснили чергову спробу вирватися з котла. Але потрапили у засідку і змушені повернулися на вихідні позиції. Прорватися вдалося одиницям, серед яких українські журналісти, які працювали у гарячій точці.

Макс Левін (LB.ua), Маркіян Лисейко (Укрінформ), Іван Любиш-Кирдей, Георгій Тихий (німецьке тв ARD) пережили другий день народження.

"Потрапивши під перший обстріл і засідку, ми вирвалися трохи вперед. Потрапили ще у дві засідки, перед нами підбили наш танк", - повідомив Левін у Фейсбуці і опублікував фото.

Левіна, який був за кермом, поранено: у вікно автомобіля потрапило три кулі.

"Дивом не потрапило в нас кілька ракет. Завдяки нашому везінню або Богу (хто вірить) і нашому рішенню рано чи пізно вирватися вперед колони. Наші побратими з Донбасу, Дніпра, військові досі там б'ються. Ми молимося, щоб побільше їх вийшло з цього пекла. У колони немає жодної підтримки ", - написав Левін.

Після заяви Путіна, командування АТО теж заявляло, що веде переговори з бойовиками, аби ті надали гуманітарний коридор, щоб мати змогу вивезти хоча б важкопоранених і 200-х. Але "ДНРівці" разом з російськими частинами від цієї вимоги відмовлялися.

Але 30 серпня, відомий медіаперсонаж Іловайська - Семен Семенченко заявив, що Порошенко на вищому рівні домовився про коридор. Його повинні були створити до 10 ранку для виведення з оточення сил АТО, які зможуть вийти зі зброєю та прапорами, а тих, хто здалися в полон обміняють на 10 російських десантників. Тих самих "заблукалих" у степах Донбасу, яких захопили у полон напередодні.

У колоні йшли як українські бійці, так і полонені бойовики і російські солдати, також поранені, бизько 100 військових сил АТО.

Десь на початку 11 ранку міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив, що до позицій українських військ "вийшли з оточення наші перші бійці Іловайського угруповання - 28 чоловік з батальйонів МВС "Миротворець" (14), "Херсон" (3) і "Дніпро-1"(11 ). Правдиві чи неправдиві дані розповсюдив Аваков, невідомо, але на цьому хороші новини закінчился.

Згодом бійці "Донбасу", що вижили у пеклі коридору, розповіли, як усе відбувалося.

Бійці ДУК "Правий сектор", які були прикомандировані до 40-го аеромобільного батальону ЗСУ "Кривбас", розповіли, що поки вони були в оточенні, у їх підрозділа вистачало боєприпасів і продуктів харчування. Їм довелося перед виходом все підпалити.

Бійці кажуть, що йшли колонною зведених сил АТО, у складі якої були і добровольчі батальони і бригади ЗСУ. Колона, яка розтягнулася більш ніж на два кілометри, складалася з техніки, яка частково була без боєкомплекту і автомобілів "Газель". Незадовго після того, як колона сформувалася і рушила, окупанти відкрили по ній прицільний вогонь. Мета окупантів, на думку бійців була одна: розбити колону на частини, і вже тоді просто її знищити, що їм і вдалося зробити.

В результаті обстрілу сили АТО зазнали колосальних втрат, повідомляла прес-служба батальйону "Крим". Сотні українських військових були вбиті, десятки - потрапили в полон. Ось такий "зелений коридор" дала Росія. Сотні трупів, десятки в полоні", - повідомили в батальйоні.

Добровольці впевнені, що їх зрадили. "Ніякого коридору не було, колону тупо почали розстрілювати. Ми вижили, не дивлячись на те, що нас "злили". Ми повертаємося додому", - заявили військові.

У соцмережах також збереглися ці повідомлення. Тоді писали про те, що першого ж дня загинули 500 українських бійців.

Військовослужбовці повідомили російському телеканалу "Дождь" про те, що близько 200 осіб батальйону "Донбас" здалися в полон противникам, щоб хоч якось вижити.

Журналіст Євген Кузьменко повідомив, що міністр оборони Валерій Гелетей, вислухавши питання бійця батальйону "Дніпро-1" про ситуацію в Іловайську, кинув трубку.

Відео з першими полоненими бійцями одразу ж виклали ЗМІ бойовиків у мережі. Допити проводив бойовик з яскравим кавказським акцентом.

Відео про полонених радо підхопили російські ЗМІ, які навперебій транслювали, як бойовики знущаються з "каратєлєй". Бійці були абсолютно деморалізовані.

31 серпня більшість полонених була доставлена у Донецьк.

Не дивлячись на великі втрати, поодиноким бійцям все ж таки вдається вийти живими. Того дня стало відомо, що вночі вийшло 30 бійців, у тому числі і командир батальону "Миротворець" Олександр Тетерук. Вдень вийшли ще 28 бійців, серед них і комбат батальону "Івано-Франківськ" Олександр Поліщук.

Також вийшов і командувач військами сектора "Б" і оперативним командуванням "Південь" генерал-лейтенант Руслан Хомчак і командир батальону "Дніпро-1" Юрій Береза.

Як саме вони виходили, стало відомо згодом.

Спікер інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко повідомив про те, що при виході з оточення під Іловайськ одна з груп АТО захопила кілька російських десантників. Цю інформацію підтверджували і бійці, але зазначали, що доля цих десантників невідома, ймовірно їх обміняли на українських полонених військових.

Також відомо, що полонені російські військові, які також виходили разом з колоною, були знищені своїми ж однополчанами.

Журналістам вдалося зустріти військових 42 бригади, які виривалися з оточення. Військові розповіли, де поділося підкріплення. 1 вересня керівник центру обміну полонених Володимир Рубан повідомив, що з полону було звільнено лише зо військових з іловайського угрупування сил АТО. За його даними, що в полоні залишалося 680 чоловік, які сконцентрувалися в районі Донецька й належали до різних загонів. Тоді ж з'явилися перші дані про кількість загиблих під розстрілом у колоні. Семенченко, як і батальон "Крим", сказав, що їх 500, тодішній замгубернатора Дніпропетровщини Борис Філатов сказав, що загиблих "до сотні". Точних даних немає і донині. У парламентській тимчасовій слідчій комісії щодо подій в Іловайську не змогли точно оцінити кількість загиблих в "котлі", однак з'ясували, що там полягли до 1000 українських бійців. 20 серпня 2015 року військова прокуратура оприлюднила список із 366 загиблих військових під Іловайськом. Російсько-терористичні війська теж понесли великі втрати у цій операції. Точна кількість загиблих невідома, але місцеві мешканці повідомляли, що бойовики перетворили поля під Донецьком у суцільний цвинтар.

2 вересня керівництво Генштабу нарешті припинило надавати переможні повідомлення і визнало - українські сили відступають по всій лінії фронту.

3 вересня бойовики заявили про готовність до двостороннього припинення вогню, а українська влада активно готувалася до зустрічі у Мінську, яка відбулася 5 вересня. Вранці Порошенко провів телефонну розмову з Путіним. Результатом розмови стала домовленість про режим припинення вогню на Донбасі.

Тим часом 4 вересня родичі у тилу чекали на новини про те, чи живі їх чоловіки і сини. Того ж дня Генеральна прокуратура України відкрила кримінальну справу через загибель силовиків в оточеному Іловайську, однак жоден високопосадовець Міністерства оборони України не притягнутий до відповідальності.

Бійці з Іловайська будуть виходити ще довго, дехто до середини вересня. У полоні ж декому з українських героїв доведеться провести місяці і навіть рік. 156 цих героїв залишаються невпізнанними (медики зберегли ДНК), 158 - зниклими без вісти.

Береза і Семенченко, яких клянуть їх бійці, отримали медалі. Обидва нардепи, а в минулому комбати, в один голос звинувачують Генштаб - його начальника Віктора Муженка і командувача Іловайською операцією генерала Руслана Хомчака, а також командувача прикордонників у секторі "Д" Петра Литвина.

Порошенко таки звільнив Гелетея, але звинуватив у Іловайській трагедії "два батальони", які відмовилися виконувати наказ. "Я не можу не підкреслити, що певною мірою відповідальність за ситуацію в Іловайську, без сумніву, несе керівництво двох підрозділів, які самовільно залишили лінію оборони і поставили в надзвичайно складне становище своїх товаришів", - заявив Порошенко.

20 жовтня тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування обставин трагедії під Іловайськом заявила, що в цих подіях винен Гелетей і Муженко.

Висновки ТСК:

- В основі причин, які привели до Іловайської трагедії, полягають фундаментальні проблеми в організації оборони країни.

- Незапровадження військового стану призвело до дезорганізації управління військовими діями, що значною мірою зумовило Іловайські події.

- Помилкові кадрові рішення істотно ускладнили обстановку, а неадекватні дії міністра оборони Валерія Гелетея і начальника Генерального штабу Віктора Муженка призвели до Іловайської трагедії.

-На думку членів комісії, трагічному розвитку подій реально могла перешкодити своєчасна реакція цих людей на інформацію про вторгнення російських військ, що надходила з 23 серпня.

Іловайська трагедія мала не лише важкі військові, але й не менш тяжкі політичні наслідки для країни За рік після трагедії журналіст Юрій Бутусов оприлюднив секретні документі і пообіцяв передати їх в військову прокуратуру. Це оригінали бойових наказів командування АТО про штурм Іловайська силами армії від 4 і 5 серпня 2014.