
Комплекс одноразового використання "Чорний дятел" від розробників однієї з приватних компаній Івано-Франківська — новий клас легкої високоточної зброї. Про це йдеться на сайті Військовий навігатор України, передають Патріоти України.
— Сьогодні ані в Україні, ані на теренах пострадянського простору аналогів йому немає, — розповідає директор науково-виробничого підприємства, академік Національної академії наук України Валерій Арциховський. Такі розробки широко використовуються ізраїльською армією і неодноразово доводили свою ефективність. Тож, переконаний, стали б у пригоді й нашим військовим…
Конструктивно це пусковий контейнер із опорною плитою, всередині якого розміщується керований боєприпас. Він обладнаний повнокольоровою відеокамерою, «картинка» з якої відображається на рідкокристалічному дисплеї пульта управління. Останній виконаний у вигляді переносного малогабаритного кейса із блоком та забезпечує кодований радіозв’язок через закритий канал. Одночасно можна здійснювати керування будь-якою кількістю пускових контейнерів, оснащених різними типами боєприпасів. Карта їхнього встановлення заноситься в пам’ять пульта управління і може виводитися на екран дисплея.
Контейнер із пострілом герметичний і заповнений азотом під тиском. Газ використовується для зняття кришки контейнера, очищення каналу ствола і скидання можливого маскувального ґрунту при приведенні комплексу в бойове положення.
— Уявіть собі, що розвідувальна група отримує завдання знищити ворога, який рухатиметься певним маршрутом. Пробравшись на контрольовану ворогом територію, бійці встановлюють наш комплекс, надійно його маскують та повертаються назад, — пояснює принцип дії розробки головний конструктор проектів Ігор Колос. — Не потрібно чатувати на ворога в засідці, аби відкрити по ньому вогонь, водночас наражаючи на небезпеку власне життя. У разі виявлення цілі за допомогою, скажімо, БПЛА, усе буде зроблено дистанційно з відстані до 15 км (при застосуванні супутникових каналів зв’язку — до 300 км і більше).

Як зазначають розробники, особливість конструкції контейнера значно приглушує звук пострілу, тож його не чути вже за кілька десятків метрів. Політ боєприпасу до визначеної цілі за вказаними координатами здійснюється за навісною траєкторією з її корекцією на пасивній ділянці. Усе це додає комплексу ефекту раптовості під час застосування. Крім того, встановлений комплекс може залишатися «на бойовому чергуванні» протягом 2 років.
«Крокус» — захист для «броні»
Серед інших перспективних напрацювань зброярів з Івано-Франківська — виріб «Крокус-6», призначений для ураження живої сили противника у випадку критичного наближення до броньованої техніки чи перебування на «броні» в зоні недосяжності штатного стрілецького озброєння. Ця розробка являє собою спеціалізований короткоствольний гранатомет, що монтується на конструктивні елементи башти танка, БТР або іншої техніки і забезпечує ведення вогню одним із членів екіпажу без відкривання люків і залишення бойової машини.
Вистріл боєприпасу відбувається радіально за вузьконаправленою схемою на висоті 1,2 м над основною поверхнею машини. Для стрільби використовуються спеціальні контейнерні боєприпаси динамо-реактивного типу з готовими сталевими елементами ураження.
30-міліметровий ручний автоматичний гранатомет
Ще однією розробкою є автоматичний гранатомет калібру 30 мм, який свого часу жваво обговорювали у всесвітній мережі. Численні дописувачі ставили під сумнів заявлені параметри. Оперуючи якимись своїми розрахунками, «диванні експерти» категорично заперечували можливість мінімальної віддачі у гранатомета калібру 30 мм. Остаточно крапку в суперечках поставила інформація про перспективну американську розробку — гранатомет XM307 ACSW, сконструйований за тією ж схемою — з винесенням ствола, — що й виріб майстрів з Івано-Франківська.
На відміну від заокеанського винаходу, український гранатомет так і залишився у вигляді концептуального зразка, бо не знайшов підтримки з боку потенційних замовників.
«Шторм» — маскування за лічені секунди
Аби додати бойовій техніці живучості, кілька років тому на підприємстві взялися за розробку комплексу екстреного маскування під назвою «Шторм». Ідея проста — маскувальна сітка розкидається силою порохових газів. Під час презентації івано-франківський «Шторм» зумів замаскувати танк за лічені секунди. До речі, зазвичай для цього потрібна злагоджена робота усього екіпажу та майже півгодини.
«Ангел» — робот-рятівник на полі бою
Серед найновіших проектів — малогабаритний робот хірургічного призначення — «Ангел». Пристрій, який, за задумом винахідників, входитиме до екіпірування солдата майбутнього, призначений для цільового надання першої медичної допомоги пораненому бійцю.
«Ангел» оснащений безконтактними датчиками, які дозволяють контролювати стан солдата — дихання, частоту серцевих скорочень, тиск крові, рівень збудження ділянок мозку тощо. У разі досягнення критичних показників та загрози життю, агрегат здатний визначити ушкоджене місце, а за необхідності — й здійснити обстеження рани. Для цього у роботизованому комплексі є декілька мікровідеокамер і програмне забезпечення зі штучним інтелектом для обробки зображення, його аналізу і прийняття рішення щодо виконання необхідних лікувальних маніпуляцій.
У комплекті робота «Ангел» передбачено спеціальні механічні кінцівки, які дозволяють йому переміщатись, зачіпляючись за обмундирування, а також інструменти розрізання одягу для доступу до рани та її обробки; мікрошприци зі знеболювальними та іншими препаратами. Також у комплекті є кілька пневмогідравлічних рукавів для автоматичного накладання джгутів. Пристрій може самостійно передавати на командний центр інформацію про місцезнаходження бійця, якому необхідна допомога (робот оснащений GPS-навігатором), а також дані про характер поранення.
Нині фахівці підприємства працюють над новітнім комплексом для боротьби з безпілотниками, які завдають багато шкоди бійцям у АТО, й обіцяють найближчим часом презентувати їх українським військовим.
Призначення Рустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки України викликає питання через його попередні кадрові переходи між ключовими державними посадамиПризначення Умєрова прокоментувала журналістка та ведуча Еспресо Марина Данилюк-Ярмолаєва у п...
Зростання цін на електроенергію і змушують все більше українців скорочувати її споживання. Але, вважати винними за великі рахунки холодильник, пральну чи сушильну машини – це помилка, оскільки найбільшим джерелом витрат електрики в оселі є електричний ...