
Активісти Революції гідності, обурені "диктаторськими законами", зібралися на чергове віче на Майдані. Вони вимагали від опозиції висунути єдиного лідера, який би очолив Революцію. Але жоден політик не знайшов в собі сили взяти на себе таку відповідальність. Тож народ вирішив брати ситуацію у власні руки. Частина протестувальників рушила в урядовий квартал на вулицю Грушевського, де і розгорнулися події "кривавого Водохреща". Там на них уже чекав "Беркут".
Тоді ж біля стадіону "Динамо" почали зводити перші барикади. Незабаром Грушевського перетворилася на суцільне вогнище. Щомиті чулися вибухи гранат, феєрверків і петард. Під час сутичок на Грушевського було поранено десятки протестувальників. Але народний рух було вже не зупинити.
Цей кривавий день вкотре довів безстрашність і рішучість українців у боротьбі за справедливість та свободу. А події того часу назавжди закарбували у піснях, які швидко стали народними.
Сутички, що почалися на Грушевського у день Водохреща тривали кілька днів. На Євромайдан прийшла перша смерть. 22 січня від вогнепальних поранень загинули Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Тоді ж стало відомо про викрадення двох активістів – Ігоря Луценка та Юрія Вербицького. Тіло останнього знайшли зі слідами катувань у лісосмузі на Київщині. В МВС же тоді цинічно заявили, що чоловік помер від переохолодження.
Призначення Рустема Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки України викликає питання через його попередні кадрові переходи між ключовими державними посадамиПризначення Умєрова прокоментувала журналістка та ведуча Еспресо Марина Данилюк-Ярмолаєва у п...
Зростання цін на електроенергію і змушують все більше українців скорочувати її споживання. Але, вважати винними за великі рахунки холодильник, пральну чи сушильну машини – це помилка, оскільки найбільшим джерелом витрат електрики в оселі є електричний ...