На Масницю - вареники замість "блинов": Чому російська Масляна не є українським святом

Російська Масляна — це зовсім не те ж саме, що українська Масниця чи Колодій. Саме тому на сайті Всвіті вирішили детальніше розповісти про те, що є запозиченим із сусідньої країни та нав’язаним у радянські часи, а що є невід’ємним українським святом, зазначають Патріоти України.

Чому дехто може вирішити, що це одне і те ж саме свято?

По-перше, через схожість назв. Адже український Колодій має інші поширені назви, в тому числі і Масниця, яка дуже схожа за звучанням на російську Масляною. Але тлумачиться назва цих слів по-різному.

По-друге — час святкування припадає на той самий час, останній тиждень перед Великим постом. Проте і це не робить два різних свята одним, адже вони мають зовсім різні значення.

Масниця — символізує прихід весни, відродження життєвих сил, як людини, так і усієї природи. Також це час примирення, злагоди та добра. У той же час Масляна — це народні гуляння, які влаштовуються заради того, аби добряче наїстись перед довготривалим постом і помірятись силою.

Відмінності цих двох свят:

Кулінарні відмінності. Традиційні страви у цей тиждень під час двох свят зовсім інші. На Масляну готують млинці з різними начинками, а на Масницю (Колодій) — вареники з сиром та вершковим маслом, а також найрізноманітніші страви з молочних продуктів.

Світоглядні відмінності. В Росії у цей час були популярними бійки “стінка на стінку”, так собі міряння силами. На Масницю ж традиції були протилежними. Оскільки це свято всепрощення та примирення, люди у цей час не бились, а навпаки намагались вирішити всі конфлікти, вибачитись та вибачити аби зустріти весну у злагоді і мирі.

Що кажуть етнографи:

Люди, які займаються дослідженням українських традицій, також наголошують на відмінності цих двох свят.

Етнограф Олена Івановська розповідає: “Традиція випікання млинців більшою мірою впровадилися у нас саме в радянський час. На всьому терені Радянського Союзу впроваджували одні і ті самі свята, щоб традиції етносів, які входили до складу імперії, відходили на периферію і їх не згадували. Адже є нормальна біологічна потреба: душа бажає свята.”

А етнограф козацького селища «Мамаєва слобода», у свою чергу, пояснює, що українське свято Колодій має суто національний зміст і у нього мало спільного з російською Масляною, якої в козацькій Україні не було – вона прийшла до нас з Росії, де у неї зовсім інший характер, пісні, ігрища, звичаєві норми, і навіть страви готують, не такі.

Отже, свято Колодій існувало в Україні ще з часів Трипільської культури. Воно дещо змінилось під час впровадження християнства у часи Київської Русі. Як і всі народні свята та звичаї, воно набуло християнського релігійного змісту, але традиції святкування у більшості залишились незмінними. Так тривало аж до радянських часів. Тоді свято не просто видозмінилось, а повністю замінилось іншим, яке не має нічого спільного з українською культурою та традиціями, не зважаючи на маленькі спільні ознаки з Масницею.

Сьогодні ж від радянського свята в Україні залишилась лише традиція готувати млинці у цей тиждень. Тож можливо саме час задуматись про відродження власного свята.