Не зміг захистити свою честь і гідність: Нардеп Розенблат програв бурштинову справу юристці з Житомира

Апеляційний суд Житомирської області скасував рішення суду першої інстанції, який зобов’язав юристку з Житомира Наталію Циганчук спростувати недостовірну інформацію стосовно народного депутата Борислава Розенблата. Про це свідчить ухвала суду від 19 вересня, повідомляють Патріоти України із посиланням на Главком.

Розенблат потягнув до суду Циганчук за те, що вона у березні 2016 року під час включення в прямий ефір шоу «Шустер Life» заявила: нардеп має у власності 92 га земель в селі Лопатичі, де особисто видобуває бурштин. А його зареєстрований у парламенті законопроект буцімто зроблений під особисті інтереси, а не на користь державної політики та наповнення бюджету шляхом узаконення видобутку бурштину.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 2 листопада 2016 року позов нардепа було задоволено частково. По-перше, Циганчук протягом місяця мала спростувати озвучену інформацію. По-друге, з неї присуджено стягнути на користь Розенблата 1 тис. грн моральної шкоди (у позовній заяві обранець вимагав 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, судових витрат та витрат з оплати за надану правову допомогу - ред.).

Це рішення Наталія Циганчук оскаржила в апеляції. У скарзі вона пояснила, що її висловлювання в ефірі шоу «Шустер Life» були направлені не на приниження честі, гідності чи ділової репутації Розенблата, а є оціночними судженнями, вираженням суб'єктивної думки та надання критичної оцінки певним фактам та недолікам. Зокрема, у своєму виступі вона використала інформацію, отриману від громадської ради при Житомирській обласній державній адміністрації, депутатів Олевської територіальної громади та з газетної публікації, де зазначено, що нардеп має земельні ділянки на території Лопатицької сільської ради Олевського району, які оформлені на підставних людей.

Апеляційний суд Житомирської області дійшов висновків, що політик Борислав Розенблат підпадає під дію Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

«Позивач по справі є народним депутатом України, тобто публічною особою у розумінні Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя. Відтак, він є відкритим для суворої критики і пильного нагляду громадськості і відповідно межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою», - зазначено в ухвалі суду.

Водночас апеляційна інстанція наголосила, що суд першої інстанції не надав належної оцінки встановленим обставинам та наявним доказам у справі і помилково ухвалив рішення про часткове задоволення позову.