Пам'ятна дата: 100 років тому було проголошено створення Української Народної Республіки

Цього дня, 20 листопада 1917 року на засіданні Малої ради був оприлюднений ІІІ Універсал Української Центральної Ради, де проголошувалося створення Української Народної Республіки (УНР). Відповідно до ІІІ Універсалу, верховним законодавчим органом УНР залишалась Українська Центральна Рада, до складу якої входили і представники національних меншин України. Вищим виконавчим органом був Генеральний секретаріат. Про це йдеться на сайті Укрінформ, передають Патріоти України.

Центральна Рада була сформована 17 березня 1917 року в Києві з представників українських партій, наукових, громадських та інших організацій і була покликана консолідувати українські суспільно-політичні сили. Її керівником було обрано 51-літнього професора історії Михайла Грушевського, лідера Товариства українських поступовців; більшість в Центральній Раді належала українським соціал-демократам та есерам.

Виконуючи вимоги численних віч, мітингів та Другого Українського військового з’їзду, 23 червня 1917 року Центральна Рада ухвалила текст I Універсалу, в якому закликала до створення автономної української держави і скликання Українських установчих зборів. 16 липня, під тиском російського Тимчасового уряду, було прийнято II Універсал, яким реалізація автономної української держави відкладалась до Всеросійських установчих зборів.

7 листопада 1917 року в Петрограді перемогло більшовицьке повстання, що активізувало дії більшовиків в Україні, і 10 листопада ними був організований в Києві виступ 6 тисяч озброєних робітників заводу “Арсенал”. Через три дні силами військ Центральної Ради повстання було придушене і влада в столиці фактично перейшла під контроль Центральної Ради.

Намагаючись протидіяти збройним виступам більшовиків, що прагнули встановити в Україні диктатуру своєї партії під виглядом диктатури пролетаріату, 20 листопада Центральна Рада своїм III-м Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки і накреслила широку програму найближчих перетворень: скасування приватної власності на землю, скасування смертної кари, впровадження 8-годинного робочого дня, проголошення свободи совісті, слова, друку, зборів та профспілок і організацію національно-персональної автономії.

Були визначені державні кордони УНР, які охоплювали Київщину, Поділля, Волинь, Чернігівщину, Полтавщину, Харківщину, Катеринославщину, Херсонщину та Таврію. Питання приєднання інших земель – Холмщини, частини Курської та Воронезької губерній, де українське населення становило більшість, мало бути розв’язане згідно з волею їх мешканців. Входження до складу УНР Галичини, Закарпаття і Буковини на той час не розглядалося, оскільки ці українські землі були складовими іншої імперії – Австро-Угорської, яка розвалилася пізніше Російської.

Поява Української Народної Республіки на чолі з Центральною Радою не входила у плани більшовиків. Відчувши реальну загрозу втратити Україну, росіяни швидко зорієнтувалися: 17 грудня 1917 року Троцький, Ленін та Сталін надіслали Центральній Раді офіційну телеграму, якою засвідчували, що російський більшовицький уряд визнає УНР і її безумовне право відділитись від Росії, але не визнає Центральну Раду за представницю “працюючих мас української республіки” і виставив до неї чотири принизливих ультимативних вимоги, не прийняття яких українським урядом було використано як привід до російської інтервенції в Україну – в кінці грудня більшовиками було окуповано Харків, Полтаву та Чернігів.