Потяги підуть нескоро: У Кримського мосту знову виникли проблеми

РЖД скасувала тендер на електрифікацію ділянки транспортного переходу через Керченську протоку ‒ поблизу селища Багерове. Це був перший крок постачання електрикою залізничної частини Керченського мосту, яку мали добудувати до грудня 2019 року. Представник Мінтрансу Росії пояснив журналістам, що торги відклали на наступний рік через перенесення дороги, на шляху якої виявилося древнє місто, передають Патріоти України.

Тендер відкрили 28 вересня, прийом заявок тривав місяць. Потім його відкрили повторно 19 листопада, але наступного дня скасували. До того ж, уряд Криму скасував ліквідацію «Морської дирекції» ‒ оператора Керченської поромної переправи. Передбачалося, що з початком повноцінної роботи мосту вона стане непотрібною. Директор групи корпоративних рейтингів "АКРА" Максим Худалов пояснює, навіщо потрібно електрифікувати залізничний міст і як часто в будівництві трапляються подібні затримки.

"При порівнюваному рівні технологій електровоз завжди виграватиме у тепловоза мінімум удвічі ‒ і за швидкістю, і за вантажопідйомністю. Щоправда, тепловоз може пересуватися будь-якими дорогами, а електровоз вимагає попередньої електрифікації. Щодо Керченського мосту ‒ коли будуються великі капітальні проекти, то зрив термінів на рік-два ‒ це абсолютно природна ситуація. Проектувальники прагнуть показати якомога дешевший варіант, щоб пройти через тендерні процедури. Але потім цей варіант зіштовхується з реальністю, доводиться вносити в нього додаткові зміни, щоб інженерна частина проекту була на належному рівні безпеки. Я б не назвав жодного великого інфраструктурного проекту в сучасній Росії, який потрапив би в плановані терміни. Тому ніякого форс-мажору тут немає", - вважає він.

Український інженер-мостобудівник Петро Коваль переконаний, що російські будівельники перестраховуються. "Я думаю, що є в Росії професійні мостовики, яких почули, коли вони говорили про те, що міст недостатньо надійний, що є істотні ризики. На користь цього свідчить той факт, що мостом від самого початку не пустили вантажний рух, а тільки легковий. Не було випробування мосту на повне навантаження. Тому цілком логічно, що поромну переправу зберігають. Це, звичайно, великі додаткові витрати, але на випадок небезпечних ситуацій рішення правильне.

З електрифікацією теж не поспішають, щоб з'ясувати ситуацію. Автомобільну частину мосту вони посадили низько над водою ‒ без сумніву, для того, щоб контролювати прохід суден Керченською протокою, а залізничний міст значно вище. Як правило, їх будують на однакових висотах. Міст, що сидить низько над водою, має більше ризиків обмерзання", - наголосив він. Коваль робить висновок, що ймовірність запуску залізничного руху в зазначений термін зберігається, однак це не скасовує ризиків, пов'язаних із сейсмонебезпечною та геологічною складністю регіону, де стоїть Керченський міст.