"Путін переобраний ще на шість років. Після його перемоги у 2012 росіяни вийшли на вулиці. Чому цього разу ні?" - The Guardian

Вибори президента в Росії закінчилися з передбачуваним результатом - переобранням Володимира Путіна ще на один шестирічний термін. Про це пише журналістка Анастасія Мануілова на сайті The Guardian, передають Патріоти України, продовжуючи:

Незважаючи на це, є деякі значущі аспекти: перемога Путіна, який отримав 76% голосів при 70-відсотковій явці, надзвичайно переконлива, і, схоже, мало хто візьметься заперечувати ці цифри - принаймні, поки лідер опозиції Олексій Навальний не надасть список передбачуваних шахрайських дій під час виборів.

З точки зору того, за що голосували прихильники Путіна, вони сказали "так" нічому. Якщо кандидат не обіцяє ніякого майбутнього і залишається популярним, це означає, що його прихильники проголосували за стабільність - за те, що вони мають уже зараз і не хочуть втратити. Але якими є досягнення нинішнього путінського періоду, які росіяни, мабуть, бояться втратити?

Останні шість років були жахливі для російської економіки, яка скотилася до стагнації в зв'язку з падінням цін на нафтовому ринку. Росія ініціювала жахливий конфлікт на сході України, чим спровокувала введення санкцій на свою адресу з боку Заходу. До цього додалася спроба втрутитися у вибори в США, і тепер ми спостерігаємо те, що може бути новою холодною війною.

У внутрішньому житті Росії все більшу владу втрутитися в повсякденне життя людей отримує церква, регулюючи все - від дозволу на аборт до змісту п'єс Великого театру.

Давайте порівняємо ситуацію після нинішніх виборів з ситуацією в 2012 році. Тоді Путін теж виграв, але з меншою часткою голосів. На наступний після голосування день люди вийшли на вулиці протестувати. Всі навколо на цих демонстраціях були стурбовані перспективою ще одного шестирічного терміну правління Путіна - протести тривали майже півроку. У деяких мітингах взяли участь сотні тисяч людей, зазвичай налаштованих аполітично. Антипутінські протести 2012-го пішли за роками економічного зростання і періодом відносної стабільності у взаємодії Росії з рештою світу.

Тепер, через шість років економічних і політичних проблем немає жодних демонстрацій, жодних ознак опозиції, що виходить на вулиці.

Єдина демонстрація, яку можна було бачити, була організована прихильниками Путіна. Стоячи там, в натовпі молодих і старих людей, які прийшли підтримати Путіна добровільно або з примусу з боку своїх роботодавців, я задавалася питанням, як ми до цього дійшли: в менталітеті росіян перемогли тенденції при погіршенні ситуації не сподіватися кращої долі - сподіватися лише на те, щоб не стало гірше.

Викликає печаль той факт, що значна кількість моїх знайомих, які брали участь в протестах 2012-2013 років, емігрували і в Росію не повернуться.

Можливо, ті, що залишилися просто не голосували в цей час або зіпсували свої бюлетені. Тепер вони жартують, що аби побачити Росію вільною, треба просто пережити Путіна. Інші повернулися до роботи в сфері благодійності або культури, сподіваючись, що зможуть уникнути зіткнень з російською політикою найближчі шість років.