У Путіна може бути більше причин побоюватися Навального, ніж припускають цифри кремлівських рейтингів - The Washington Post

"Західні лідери, включаючи Дональда Трампа, можуть тільки мріяти про такий рейтингу, як у Путіна - після 2014-го року - часу анексії Криму і вторгнення в Україну - він становить 85% і вище." Про це пише The Washington Post, передають Патріоти України, продовжуючи:

І все ж Путін як і раніше не бажає перевіряти ці цифри реальною конкуренцією. У понеділок Центральна виборча комісія РФ заборонила його найпопулярнішому опонентові Олексію Навальному брати участь в президентських виборах, які відбудуться 18 березня, а це означає, що Путін не зіткнеться з серйозними перешкодами на шляху до чергової шестирічної каденції.

Навальний, який здобув широку підтримку по всій Росії як борець проти корупції, не допущений до виборів на підставі сфабрикованих звинувачень в шахрайстві, які Європейський суд з прав людини визнав неправомірними.

Балотуючись на пост мера Москви в 2013 році, Навальний набрав 27% голосів, а на YouTube виклад його аргументів проти Медведєва було переглянуто 25,7 млн раз. Проте, в Москві прийнято вважати, що Путін з легкістю здолає Навального за рахунок своїх досягнень на внутрішній і зовнішній арені.

Однак, він вважає за краще проводити потьомкінське голосування, в якому його суперниками будуть лише двоє вчених кандидатів, комуніст і ультранаціоналіст, і Ксенія Собчак - 36-річна знаменитість, яка назвала вибори "високобюджетним шоу". Навальний закликав до бойкоту, а це означає, що заявлена Кремлем мета - 70-відсоткова явка - може виявитися недосяжною, якщо виключати шахрайство. Під час недавнього опитування лише 58 відсотків респондентів заявили, що підуть голосувати.

Чим можна пояснити, здавалося б, спірну тактику Путіна? Деякі аналітики стверджують, що створений ним авторитарний режим вимагає не переконливої демократичної перемоги, а нищівної демонстрації сили. Посил повинен полягати в тому, що альтернативи немає. Це особливо вірно в тій ситуації, коли режим не в змозі забезпечити зростання рівня життя, який колись пропонувався росіянам в обмін на їх пасивність. Після дворічного спаду, викликаного падінням цін на нафту і західними санкціями, в цьому році економіка зросте не більше ніж на 2 відсотки.

Тепер Путін домагається підтримки народу шляхом націоналістичного авантюризму, таким як вторгнення в Україну; самі президентські вибори заплановані на день річниці приєднання Криму. Але і тут ситуація може зайти в глухий кут. Спроби Путіна досягти зручних для нього домовленостей про інтервенції на сході України і в Сирії просуваються важко. Коротше кажучи, у Путіна може бути більше причин побоюватися Навального, ніж припускають цифри опитувань.