В Карпатах є свої "українські Афіни" (фото)

В Івано-Франківській області село Криворівня прозвали "українськими Афінами" через місцевий рельєф гір і скель, передають Патріоти України з посиланням на Depo.ua.

"Крім того, село Криворівня вважалася не тільки" літньою столицею української культури", а й магічною столицею Гуцульщини. Тут і в довколишніх селах проживали, а деякі стверджують, що до сих пір проживають, мольфари. Це люди, які займаються знахарством, цілительством і пророкують майбутнє. Найвідомішим мольфаром був Михайло Нечай. Про нього знято кілька документальних фільмів, написано кілька книг", - розповів фольклорист Володимир Гнатюк.

Як повідомляє видання, Криворівню називають центром української інтелігенції: тут відпочивали Леся Українка, Ольга Кобилянська, Михайло Грушевський, Василь Стефаник. Навідувалися в Криворівню Володимир Гнатюк, Михайло Коцюбинський та інші.

Криворівня має багату культурну спадщину. Гордість села - дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована ще у 1719 році. Вона є чи не найстарішим храмом на Гуцульщині, проте, впродовж трьохсот минулих років не зачиняла своїх дверей перед вірянами, навіть у радянський період: гуцули не дозволили.

Природними цікавинками села Криворівня є вершини, що оточують його: скелі Івана Франка, Михайла Грушевського, Довбуша та Фізій Камінь. Український фольклорист Володимир Гнатюк назвав Криворівню "Українськими Афінами" через красномовну рельєфність та вдале гармонійне розташування в горах.

Криворівня відіграла неабияке значення в українській літературі. З селищем пов'язана повість Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків", бо саме тут автор її і створив. За п'ятдесят років по тому, як повість побачила світ, режисер Сергій Параджанов знімав тут однойменний художній фільм. Серед місць, які у не оминають туристи у Криворівні - Літературно-меморіальний музей Івана Франка, Музей-садиба Михайла Грушевського і Музей-хата-ґражда.