Ворог, не рахуючись з втратами, рветься вперед: Промзона під Авдіївкою перетворюється на нове Дебальцеве

Російсько-окупаційні війська не полишають спроб вибити українські сили з Авдіївської промзони, і, судячи з усього, масштаби боїв на цій ділянці лише зростатимуть, а їхнє відлуння буде чути далеко за межами України. Про це пише Віталій Дяченко на сайті depo.ua, зазначають Патріоти України.

Українські бійці, попри усі спроби сепаратистів, продовжують утримувати відносно невелику територію промислової забудови у передмісті Авдіївки, яка впритул підходить до Ясинуватської розв'язки та дозволяє тримати під вогневим контролем трасу Донецьк-Горлівка. Поки спроби вибити звідти наших бійців закінчуються для ворога великими втратами, от тільки ознак того, що "гібридні новороси" змиряться з цією втратою, поки не помічено.

Українська розвідка повідомляє, що на підступах до Авдіївки окупанти формують нові ударні сили з танками та артилерією калібром понад 100 мм, використання яких заборонене Мінськими угодами. Правда, сепаратисти і раніше не надто зважали на ці угоди, активно використовуючи ствольну артилерію великого калібру, аналогічні міномети та ті ж танки.

Сепаратисти давно усвідомили, що втратили контроль над стратегічно важливим районом, активно шукають у своїх рядах винних у цій "зраді" та докладуть усіх зусиль, аби щонайменше повернути статус-кво.

За таких умов є великий ризик, що найближчим часом під Авдіївкою буде не просто нова ескалація, а велика бійня. І тут варто зазначити, що українці зайняли промзону, не порушуючи Мінських угод, тобто без використання важкого озброєння, і вибити їх звідти в аналогічний спосіб точно не вийде, що вже довели останні тижні.

Отже, найближчим часом ми, швидше за все, будемо свідками не просто чергового порушення Мінських угод ворогом, а дуже відвертого та зухвалого порушення, і українська дипломатія має цілком обґрунтовано тицяти і Росію, і її недореспубліки в це носом.

Чи змінить це щось на дипломатичній ділянці фронту? Дуже малоймовірно. Головна особливість Мінських угод в тому, що "альтернативи їм немає", і що вони по-справжньому все одно не працюють. А це означає, межі "поганого миру" регламентованого Мінськом дуже і дуже широкі, і порушувати ці межі більш чи менш відверто можна без особливого ризику остаточно зірвати мирний процес.

Аналогічні ситуації ми уже спостерігали як в сумнозвісному Дебальцевому, де окупанти, попри всі Мінські домовленості, таки змусили українську армію відступити, так і в інших місцях лінії зіткнення. Дебальцевський приклад в цьому плані досить показовий. Як відомо, Дебальцеве – це, перш за все, залізничний вузол, за допомогою якого ворог зумів легко з'єднати "ДНР" з "ЛНР".

Масштаб Авдіївської розв'язки значно менший – це найзручніший, але аж ніяк не єдиний, автомобільний зв'язок між Донецьком і Горлівкою, але сама ситуація дуже схожа на Дебальцевську. Під Дебальцевим ворог теж поступово, але постійно нарощував свою потужність, як це відбувається зараз під Авдіївкою, але в українських штабах заявляли, що ситуація керована, аж поки справа не дійшла до захоплення Вуглегірська та Санжарівки, і все не стало критичним.

Отже зараз у наших військових є три шляхи. Перший - утримувати плацдарм в промзоні, відбиваючи все нові і нові спроби нападу та витримуючи артобстріли, які лише наростатимуть. Але місцева інфраструктура нищитиметься (там і зараз небагато будівль, які можна використовувати як укриття) і за умов, що ворог не зменшить інтенсивність, з кожним днем утримувати цей плацдарм буде все складніше.

Другий варіант – потриматися ще деякий час та відійти на попередні позиції, але це нівелює певний моральний здобуток перемоги та знову підставить наші позиції у Авдіївці під систематичні удари ворожих ДРГ, які знову зможуть заходити у промзону. До того ж ми знову віддамо в повновладне користування окупантів трасу Донецьк-Горлівка, що нам стратегічно аж ніяк не потрібно.

І нарешті третій, найбільш прийнятний варіант – це спробувати не лише міцно закріпитися у промзоні, а й убезпечити цей плацдарм від ворога, витіснивши його з сусідніх позицій на "малих дачах" та в районі зруйнованого залізничного мосту. Але тут швидше за все доведеться самим порушувати Мінські угоди, але... альтернативи їм все одно ж нема?