Здатна поцілити у Кремль: Військовий експерт про новітню українську ракету

14 випробувальних запусків ракетних боєзарядів нового українського ракетного комплексу "Вільха", проведені нещодавно на полігоні біля Одеси, таки наробили галасу. Про це пише газета Експрес, інформують Патріоти України.

Комплекс облаштовано на базі реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) “Смерч”. Як запевнили радник Президента Юрій Бірюков і секретар РНБО Олександр Турчинов, присутні на випробуванні, усі запуски виявилися вдалими. Причому радянський “Смерч”, який на жах ворогам активно задіювала у боях українська армія, програє “Вільсі” за всіма параметрами.

Що приємно, усі комплектуючі для виробництва “Вільхи”- вітчизняні, включно з новою системою управління та новою бойовою частиною. Нове тут і ракетне паливо. Детальніше про це розповів військовий експерт Олександр Іванюк.

-Які перспективні зразки ракетної техніки найближчим часом можуть надійти на озброєння української армії?

- Здебільшого це секретна інформація, але з того, що ми знаємо на сьогодні, можна зробити висновок про три основні розробки: ракету “Вільха”, оперативно-тактичний ракетний комплекс “Грім-2” і проект “Нептун”. Усі три створено за новою концепцією - це універсальні носії, котрі, залежно від приєднаної до них бойової частини й систем наведення, можуть бути використані як проти наземних, так і проти повітряних та морських цілей.

Таким чином у кожному з трьох названих проектів Україна матиме одночасно новий засіб протиповітряної оборони, берегової охорони і далекобійний комплекс для знищення укріплень, техніки і живої сили ворога.

- Чим особливі ракетні боєзаряди “Вільха”, про 14 успішних запусків яких недавно оголосило державне керівництво?

- І не тільки оголосило. Було опубліковане відео ефектного старту з шасі, які використовують для великокаліберних систем залпового вогню “Смерч”. Ракета “Вільха” є розвитком боєзаряду “Смерч”. Дуже серйозним розвитком. Це вже не сліпий снаряд, що летить тільки згідно із заданою на старті траєкторією. Це керована ракета із власною системою наведення.

Власне, система управління ракетою є однією з її “родзинок”. Вона передбачає корекцію польоту ракети за рахунок імпульсних двигунів. Калібр ракети - 300 міліметрів, дальність польоту не оголошено, але, за деякими даними, вона може становити до 100 кілометрів. Базувати РСЗВ “Вільха” будуть на вітчизняних шасі “КрАЗ”, хоча перший тестовий екземпляр був на "стародавньому" шасі “МАЗ-543”.

- А чим особливий комплекс “Грім-2”?

- Тактичний ракетний комплекс “Грім-2” розглядають як потужний засіб неядерного стримування агресора. Що вже “Смерч” (не кажучи про наступника "Вільху") вважається потужною зброєю, а балістична ракета “Грім-2” - ще набагато потужніший засіб. Боєголовки такої маси, як у “Громі-2”,- 480 кілограмів,- мають радянські “Точки-У” та сучасні російські “Іскандери”, розміщенням яких у Калінінградському анклаві Кремль любить лякати Європу.

Боєзаряду з такою масою вистачає для знищення цілей на площі від 1 до 3 гектарів залежно від типу самого боєзаряду. Як бойова частина може бути встановлений касетний чи уламково-фугасний заряд, заряд об’ємного вибуху (так звана вакуумна бомба) або бетонобійний боєприпас для знищення надзахищених об’єктів, на кшталт підземних командних пунктів. Мінімальна дальність дії цього комплексу становить 50 кілометрів, максимальна - 300 кілометрів в експортній версії та, за деякими деякими даними, 500 кілометрів у версії для Збройних сил України.

Якісь дотепники неспроста поширюють жарт: мовляв, від села Лютого на Сумщині, де запущено ракету, до Кремля 466 кілометрів - якраз вистачить. Важливою особливістю ракети є можливість її польоту не тільки за балістичною прогнозованою траєкторією, але й за аеробалістичною. Тобто українська ракета може здійснювати непередбачувані для супротивника “стрибки”, уникаючи протиракет. Такі ж технології використовує й Росія у своїй ракеті “Іскандер” та запевняє, що наразі у світі немає засобів ППО, здатних перехопити таку ракету.

- Чи далеко цьому комплексу до практичних випробувань?

- Стрімкий розвиток проекту, що з певними змінами техзавдань (під назвами “Борисфен”, “Сапсан” і “Грім”) хирів зі середини 1990-х і був закритий за Януковича, став можливим, вочевидь, завдяки залученню фінансування від другої за нафтовими запасами держави світу - Саудівської Аравії. Зокрема, Павлоградський хімічний завод одержав від королівства близько 40 мільйонів доларів на роботи за проектом “Грім-2”.

- А який третій з анонсованих комплексів?

- Під назвою проект “Нептун” ховається ще не названа офіційно крилата ракета. Єдина подібна українська розробка - система “Коршун” від КБ “Південне” - уже була продемонстрована на виставці “Зброя та безпека”. Згідно з офіційними даними, ця крилата ракета наземного базування може знищувати цілі на відстані до 280 кілометрів. У зв’язку з тим, що “Коршун” - крилата ракета, її завданням є проходження ППО противника на надмалій висоті, до 50 метрів, нижче від “рівня радарів”, огинаючи рельєф місцевості.

Теоретично, це дає змогу прорвати будь-яку сучасну систему протиповітряної оборони. Попри менші розміри, бойова частина української крилатої ракети також важить 480 кілограм, а отже, має подібну до “Грому-2” потужність. Деякі експерти звертають увагу на те, що в “Коршуна” можливий “технологічний запас” дальності польоту.

Так, радянська ракета Х-555, яка має ідентичні розміри і масу, оснащена таким же за потужністю двигуном і несе аналогічний за вагою заряд, летить на 2000 кілометрів. І тут теж знайшлися дотепники, які вже порахували: відстань від України до “столиці Уралу” Єкатеринбурга - близько 1,8 тисячі кілометрів. Москва і Пітер для такої ракети залишаються у глибокому тилу.

- До речі, а з яких таких доброчинних міркувань арабська республіка вирішила вкласти в українське ракетобудування десятки мільйонів доларів?

- Це не доброчинність. Саудівська Аравія має намір закуповувати ці оперативно-тактичні комплекси в України, й фінансування надали, вочевидь, авансом чи на якихось інших взаємовигідних умовах. Сам факт виділення такого величезного фінансування навіює оптимізм. Значить, розробники мали якісні аргументи, щоб переконати технічних експертів держави у швидкому успішному завершенні проекту.