Зроблено в ОРДЛО: Яку небезпеку несе зброя, яку терористи виготовляють на окупованому Донбасі - розслідування (фото, відео)

В угрупованні "ДНР" хваляться новими досягненнями власного воєнпрому. Презентує розробки особисто ватажок бойовиків Олександр Захарченко. На загал вже виставляли пістолет, гвинтівки, міномети. Українські військові стверджують: в арсеналі угруповань є зброя значно більшого калібру. Так що ж роблять на захоплених військових заводах? Наскільки небезпечне це озброєння? Всі подробиці з’ясували журналісти проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії, інформують Патріоти України.

8 березня 2018 рік, Донецька область, КПВВ «Майорськ». Мікроавтобус, в якому лінію розмежування перетинає український переговірник Володимир Рубан, зупиняють силовики. Під час огляду в автомобілі знаходять цілий арсенал зброї та боєприпасів.

Пізніше Служба безпеки України опублікує аудіозапис, де Володимир Рубан, нібито говорить з народним депутатом Надією Савченко про те, яку зброю отримав від бойовиків. Серед іншого йдеться і про зразки, зроблені безпосередньо угрупованням «ДНР».

В опублікованих матеріалах справи також є відеозапис, де фігуранти розслідування стріляють із антиснайперських гвинтівок. На одному з відео така ж гвинтівка, тільки в руках Олександра Тимофєєва, більш відомого на прізвисько «Ташкент», VIP-бойовика, наближеного до Захарченка.

Антиснайперська гвинтівка «Дончанка» – саме так називають її в угрупованні. Калібр – 12.7. За словами бойовиків, це відповідь на дозвіл США поставляти українській армії гвинтівки Barret.

«Втрати, які несуть наші підрозділи від снайперського вогню противника – дуже великі. І щоб на рівних боротися з тими гвинтівками, які стоять на озброєнні ЗСУ, нам довелося розробляти свої. На фронті вже близько 15 наших стволів, які вже зараз можуть показати, що вони за технічними характеристиками перевищують і Barret, і Mannlicher», – заявив ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко.

Чи справді сепаратистам вдалося створити озброєння, спроможне конкурувати з всесвітньо відомими брендами?

Гвинтівка «Дончанка»

Ігор Бондар зі зброєю нерозлучний вже 10 років. За цей час встиг стати чемпіоном України по тактичній стрільбі та експертом в цій сфері. Сам віддає перевагу зразкам українського виробництва. Але пильно стежить і за тією зброєю, яка потрапляє до бойовиків. Стверджує, навіть називати «Дончанку» снайперською гвинтівкою – неправильно.

«Сама гвинтівка «Дончанка» калібру 12.7 міліметрів зроблена зі ствола кулемета «Утьос». Це кулемет з усіма вимогами, що застосовуються до кулемета, але ці вимоги не стосуються снайперської гвинтівки. Відповідно цей боєприпас теж не може вважатися снайперським», – каже чемпіон України з тактичної стрільби Ігор Бондар.

Всі ці фактори, каже Ігор Бондар, позначаються на точності стрільби «Дончанки».

«Кучність цієї гвинтівки виміряти повноцінно не вийде через низку причин, одна з найголовніших з яких – неможливість встановити нормальний приціл, який би тримав цю віддачу», – зазначає Бондар.

Гвинтівка «Сепаратист»

Ще одну гвинтівку власного виробництва, бойовики називають унікальною і найбільш великокаліберною в світі. Дали їй назву – «Сепаратист».

І хоч представляють її також, як і снайперську, але за своїми технічними характеристиками вона ближче до артилерійської установки, ніж до високоточної зброї.

«Її вага перевищує 60 кілограмів. Вона має величезну довжину – три з чимось метрів. Використовує боєприпас від зенітної установки, який взагалі ніяким чином не відповідає поняттю снайперський боєприпас», – розповідає Ігор Бондар.

Величезні габарити перетворюють використання такої зброї в справжню головоломку. І вимагають окремої обслуговуючої команди.

«Хтось повинен нести ствольну коробку, хтось стовбур, хтось приціл, хтось верстат, хтось боєприпаси, хтось повинен допомагати коригувати вогонь, бо по-іншому не вийде. Тобто ця зброя швидше за все встановлюється десь стаціонарно: наприклад, дахи, горища, якісь приховані бойові позиції», – пояснює Бондар.

Пістолет «Оплот»

Але найбільше Захарченко полюбляє хвалитися іншою зброєю. Перший пістолет, нібито зроблений в окупованому місті, навіть отримав назву угруповання, до якого раніше належав сам бойовик – «Оплот».

Ось тільки, як запевняє Ігор Бондар, донецькою – зброю можна вважати хіба що умовно. Адже «Оплот» – не більше, ніж трохи модифікований радянський пістолет, створений ще в тридцятих роках минулого століття.

«Це залишився досить примітивний і давній пістолет ТТ, тільки зі збільшеним магазином, трошки зміненим зовнішнім виглядом пістолетної рамки і поліпшеною ергономікою», – каже Бондар.

«Партизанська версія» установки «Град»

Втім, в угрупованнях роблять не тільки стрілецьке озброєння. Бойовики опанували виробництво «партизанської версії» реактивної установки «Град». Замість сорока, в цій один постріл. Але і такий варіант – не ноу-хау.

«Це елементарна зброя, грубо кажучи, шматок труби відповідного калібру, куди можна вставити реактивний заряд від БМ-21 «Град». Фактично це примітивна зброя, яку свого часу ті ж повстанські підрозділи глибоко в Африці або у В’єтнамі виробляли в кустарних умовах без усяких проблем», – зауважує координатор групи «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук.

Боєць батальйону «Донбас-Україна» з позивним «Авер» вперше дізнався про існування партизанської версії «Граду» влітку 2015 року. Тоді з цієї зброї бойовики обстріляли позиції його підрозділу в районі селища Широкине.

«З особистого досвіду скажу: відпрацювали по нам два рази, проходить 20 хвилин – вони вже з іншого боку стріляють», – розповідає боєць батальйону «Донбас-Україна» із позивним «Авер».

Саме мобільність, кажуть військові, єдина перевага такої зброї.

«Градом краще працювати пакетами – по 40 ракет. Це не настільки точна зброя. Вона розрахована на ураження великої площі. А якщо вистрілити одну ракету – не знаю наскільки точно ти потрапиш. Не ефективно по одній випускати», – додає боєць.

Міномети виробництва бойовиків

Бойовики напоказ демонструють на камери навіть міномети власного виробництва. Але, за даними військової розвідки України, це зброя, як і стрілецька, існує лише в одиничних екземплярах і не вплине на хід бойових дій. Вона швидше виконує пропагандистські завдання.

«Все основне озброєння, яке зараз перебуває в 1-му та 2-му армійських корпусах, воно було завезене з території Російської Федерації. Все воно вироблялося і виробляється на території Росії і вже звідти завозиться на окуповані території України», – зазначає представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький.

Тільки представники волонтерської спільноти «Інформнапалм» за чотири роки війни на Донбасі зібрали докази поставок бойовикам 44 видів сучасних російських озброєнь, яких ніколи не було в української армії і тому вони не могли стати трофеєм угруповань під час боїв.