Чому Угорщині краще поступитися у новому конфлікті з Україною, - експерт

Російські та проросійські медіа у останній тиждень активно нагнітали конфлікт. Зокрема, активно рекламувалися інтернет-публікації, за версією яких Іштван Грежа, мовляв, готуватиме референдум по відокремленню Закарпаття.
Іштван Грежа. Фото: muкachevo.net.

"Минув тиждень після початку нового і вкрай небезпечного загострення в українсько-угорських відносинах. За цей час галас довкола призначення в Угорщині, яке викликало скандал, поступово стих, але проблема залишається невирішеною. Понад те, за цей час Будапешт так і не відповів на офіційну ноту з українського МЗС", - пише політичний експерт Дмитро Тужанський у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"Нагадаємо: на початку серпня стало відомо, що в угорському уряді віднедавна призначений уповноважений міністра "з питань розвитку Закарпатської області". Створення такої посади - річ безпрецедентна, адже йдеться, по суті, про зазіхання на суверенітет України в регіоні.

Київ відреагував заявою з доволі жорсткими формулюваннями. Україна вимагає, щоби угорський уряд змінив назву цієї посади, а в іншому разі обіцяє реагувати аж до заборони в’їзду профільних угорських посадовців.

Примітно, що проти самого уповноваженого, Іштвана Грежі, який тепер може стати персоною нон грата, в Києві не мають жодних заперечень. Обурення МЗС не пом’якшило також те, що останні два роки в Угорщині вже існувала схожа за функціями посада - адже вона була дуже відмінна за назвою.

Між тим, є враження, що угорці до кінця не розуміють, чому саме обурився Київ. Принаймні, про це йдеться у коментарі самого Грежі, який не помічає ключової проблеми і переводить її в площину загальної кризи у відносинах між Києвом і Будапештом.

Російські та проросійські медіа у останній тиждень активно нагнітали конфлікт. Зокрема, в останні дні активно рекламувалися інтернет-публікації, за версією яких Іштван Грежа, мовляв, готуватиме референдум по відокремленню Закарпаття.

Наголосимо: попри обурення Києва новим призначенням, версія про "референдум" не має українських коренів. Це припущення взагалі не має грунту (детальніше про це трохи нижче); в заявах МЗС про нього не йшлося; та й у неофіційному спілкуванні ЄвроПравда не чула від українських посадовців навіть натяків на таку можливість.

Понад те, Київ навіть не заперечує проти особливої уваги Будапешта до Закарпаття і його угорської громади.

Та що ж робитиме Угорщина?

Джерела свідчать, що 9 серпня угорське МЗС планувало ухвалити та оприлюднити офіційну відповідь на українські претензії - але цього так і не сталося. Схоже, рішення про те, як реагувати на обурення Києва, там досі не ухвалене.

Ситуація залишається "підвішеною".

Та якщо міркувати прагматично, то насамперед офіційний Будапешт не зацікавлений у скандалі довкола нового призначення Іштвана Грежі.

Адже навіть якщо припустити, що це була цілеспрямована провокація Угорщини, то яка її мета? Важко знайти мотиви цього - окрім хіба що бажання "потролити" Київ чи полоскотати нерви. Це загалом вписується у стиль зовнішньої політики Віктора Орбана та Петера Сійярто, але це не та мета, задля якої варто зберігати та загострювати новий конфлікт.

Чим довше Будапешт зволікає з поясненнями - тим голосніше звучатимуть припущення та гіпотези, які шкодитимуть Орбану на міжнародній арені. В тому числі абсурдні, аж до припущень про анексію чи аншлюс. І саме Угорщині вигідно зупинити цю снігову кулю ще у зародку.

Але найбільше від нового конфлікту можуть постраждати угорці Закарпаття

По-перше, така політика Будапешта вже завдає шалених репутаційних втрат як Угорщині, так і угорській нацменшині Закарпаття. Компенсувати їх буде важко. На емоційному та медійному рівні вже створено кліше про "угорський сепаратизм", ці дії його лише підсилюють, а російська пропаганда падає на родючий грунт.

До слова, розмови про це неймовірно ображають і зачіпають угорців, адже усюди в Європі угорські нацменшини завжди йдуть на співпрацю з владою, а їхні представники традиційно вступають у коаліції з владою - якою б вона не була.

Так, в Україні угорський нардеп Василь (Ласло) Брензович навіть після року жорстких дебатів щодо закону про освіту так і не вийшов з пропрезидентської більшості у Верховній раді. А в Словаччині та Румунії, де частка угорців вища, ніж у нас, місцеві угорські партії (Most-Hid та Демократичний союз угорців Румунії), попри всі складнощі, входять до урядових коаліцій.

По-друге, відмова змінити назву посади нічим не допоможе і нічого не дасть Будапешту. Не існує того, що компенсує можливі репутаційні втрати.

Так, якщо у конфлікті навколо освітнього закону все можна виправдати захистом прав угорської громади як сакральною цінністю, то у випадку з призначенням Іштвана Грежі йдеться про звичайну бюрократію – назву посади. Тим паче, що українське МЗС чітко зазначило: непорозуміння так само швидко зникне, якщо Будапешт не йтиме на конфлікт та перейменує нову посаду уповноваженого.

По-третє, якщо Будапешт відповість відмовою, то Грежа дуже швидко отримає заборону на в’їзд і фізично не зможе виконувати свої обов’язки в Україні.

Досі Київ забороняв в’їзд тільки радикалам з "Йоббіка", які не приховували своїх посягань на Закарпаття. А нині – офіційний урядовий представник може опинитися з ними на одному рівні. Це означатиме перехід конфлікту на принципово новий рівень.

І навіть якщо на проміжному етапі Іштван Грежа зможе їздити в Україну без зміни назви його посади, то про співпрацю з українськими посадовцями він може просто забути. Важко навіть уявити, щоб після нинішнього скандалу угорський уповноважений з такою назвою посади зміг би відкрити чи презентувати реконструйований садок чи школу на Закарпатті.

По-четверте, чим довше Будапешт зволікає зі зміною посади Іштвана Грежі, тим більше питань виникатиме до його попередньої роботи на Закарпатті.

А це, серед іншого, і "план Егана Еде", навколо якого вже був скандал, і курси з вивчення угорської мови, і гуманітарні проекти. За збереження протистояння, з часом вони будуть сприйматися вже не як допомога Закарпаттю чи транскордонна співпраця, а як підозрілі, потенційно нездорові дії. Отже, це поставить під сумнів увесь позитив ініціатив Угорщини в Україні.

По-п’яте, на створення посади уповноваженого з розвитку Закарпатської області та скандал навколо неї вже звернули увагу як в ЄС та НАТО, так і у сусідніх Румунії, Словаччині, Сербії, де Будапешт провадить аналогічну до України політику захисту закордонних угорців, у тому числі через створення різних спецпосад.

Тим паче, що і Румунія, і Словаччина раніше набагато різкіше реагували на деякі кроки Будапешта, ніж сьогодні Київ.

До прикладу, у серпні 2009 року до Словаччини не впустили... тодішнього президента Угорщини Ласло Шойома! Це сталося у розпал суперечки між Будапештом і Братиславою щодо нового мовного словацького закону і прав угорської нацменшини в Словаччині. Йому заборонили перетин словацького кордону навіть попри те, що обидві країни на той момент були в ЄС та у Шенгенській зоні.

Нині є ризик, що українсько-угорські відносини можуть розвиватися за "словацьким сценарієм", і це сьогодні точно не в інтересах Будапешта. Але сьогоднішнє непорозуміння з Києвом навколо посади Грежі, яке шкодить саме Угорщині, точно не вписується в цю концепцію.

Хотілося б вірити, що в угорській столиці це вже зрозуміли, а зволікання з адекватною реакцію на протести Києва не має політичних причин. Зрештою, за бажання його завжди можна пояснити - приміром, відпусткою Віктора Орбана.

І справді, відносини з Україною занадто важливі особисто для угорського прем’єра (ЄвроПравда неодноразово доводила, що Орбан особисто визначає їх стратегію). А нинішнє загострення видалося занадто резонансним, аби залагоджувати його без погодження з прем’єром.

Бо якщо в Будапешті це не розуміють - то ми стоїмо на порозі великої кризи, у порівнянні з якою "освітній конфлікт" вже не буде видаватися значною проблемою. Саме тому наразі у відпустку пішов і новопризначений "уповноважений по Закарпаттю" Іштван Грежа, пробувши на новій посаді трошки більше місяця".

Хіти тижня. В очікуванні Чорнобиля-3, або "Бабы еще нарожают": Путін прийняв доленосне рішення щодо російської "ракети смерті"

субота, 17 серпень 2019, 21:00

Випробування продовжать на іншому полігоні - під Архангельськом територія серйозно забруднена радіацією. Путін наказав продовжити випробування ядерної ракети, яка вибухнула, передають Патріоти України із посиланням на російські ЗМІ. За словами джерела ...

Буквально за тиждень вартість будівництва підстанції "Кремінська" на Луганщині із 2 млрд грн зменшилася до 1,3 млрд грн

субота, 17 серпень 2019, 20:18

13 серпня 2019 року на пресконференції в Києві операційний директор "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив про те, що НЕК "Укренерго" завершить будівництво підстанції (ПС) 500/220 кВ "Кремінська" (Кремінна, Луганської обл.) до кінця травня 2020 року. ...