Хіти тижня. "Іскандери" гірко плачуть у кутку: Китайські конкуренти стають на озброєння Білорусі (фото)

За результатами недавнього візиту до Білорусі міністра оборони КНР, генерал-полковника Вея Фенхеглава китайського військового відомства заявив що Китай і Білорусь стали «залізними братами» і після традиційного обміну люб’язностями в дусі стратегічного партнерства, країни підписали угоду про передачу білорусам безоплатної військової допомоги, - передають Патріоти України з посиланням на LВ.ua.

Однак, Мінськ націлений на набагато більші горизонти, ніж отримання безкоштовних китайських бронеавтомобілів. Завданням номер один для Білорусі є створення нової ракетної зброї, і допомога китайських товаришів, на тлі періодичних непорозумінь з Кремлем, може стати вирішальною.

«Ви допомогли нам створити найсучасніші космічні підрозділи, відправити на орбіту найсучасніший супутник. Ми з вами створили в Білорусі найсучасніший центр управління польотами. Ви допомогли нам створити найсучасніше ракетне озброєння для білоруської армії. На підставі цього, я думаю, ми створили більш сучасні зразки ракетного озброєння, які зацікавлять вже і вашу армію. Я вдячний вам за ту безоплатну допомогу, яку ви надає нашій армії», – підкреслив Лукашенко під час зустрічі з китайським міністром оборони, який, до слова, пройшов шлях від солдата до командувача Ракетних військ НВАК.

Заяви білоруського президента не виглядають голослівними: після підписання в 2010 році Угоди про військове співробітництво, кооперація між країнами в сфері оборони помітно активізувалася. Основними спільними китайсько-білоруськими проектами є:

– в космічній сфері – створена національна система супутникового зв’язку та мовлення Білорусі. Перший супутник зв’язку Belintersat-1 спільного виробництва білоруського «Заводу точної електромеханіки» і китайської компанії China Aerospace Science and Technology Corporation відправився на орбіту в 2016 році з китайського космодрому Січан;

– у військовій сфері – після декількох років спільних зусиль «Заводу точної електромеханіки» і китайської компанії «Великий похід» («ALIT»), створена РСЗВ «Полонез» з дальністю стрільби до 200 км. Ведуться роботи по збільшенню радіуса ураження цілі до 300 км і більше;

– в 2017 році з компанією «Великий похід» підписано контракт на поставку твердопаливних ракетних двигунів для модернізації ЗУР 9М38 до ЗРК «Бук-МБ».

Крім того, в стадії узгодження знаходиться проект розробки твердотільного радіолокатора для станції радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами.

Одним пострілом – трьох зайців

Роблячи ставку на розвиток співпраці з Пекіном, Мінськ вирішує цілий комплекс військово-політичних і економічних завдань.

По-перше, Білорусь отримує системи озброєння, які вітчизняний ОПК не в змозі зробити самостійно. У радянські часи, через територіальну близькість до ворожого блоку НАТО, військові підприємства Білорусі практично не випускали кінцеву продукцію (за винятком військових тягачів МАЗ і МЗКТ) а спеціалізувалися на окремих частинах – оптиці, електроніці, радарах і т.д.

По-друге, розвиток власних оборонних технологій з подальшим експортом в треті країни може дати солідну надбавку до бюджету. Згідно з даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу (SIPRI), в 2012-2016 роках Білорусь зайняла 18 місце в Топ-25 найбільших експортерів основних видів озброєння, при цьому головним покупцем білоруської зброї став Китай. Туди за п’ятирічку пішло 24% всього експортованого озброєння.

На другому і третьому місці опинилися Судан і В’єтнам – по 22% купленої в Білорусі продукції військового призначення. Четверте місце з купівлі білоруської зброї зайняв Азербайджан – 10%. І п’яте місце дісталося М’янмі – 8%.

Доходи від експорту за п’ятирічку досягли $ 695 млн, що на 32% більше ніж за попередній період (2007-2011 рр. – $ 525 млн). Однією з причин зростання, експерти називають західні антиросійські санкції, які боляче б’ють як технологічно, так і іміджево по російській оборонці. У зв’язку з цим, іноземні компанії все менше бажають співпрацювати з російськими підприємствами з «чорного списку», а білоруські компанії намагаються зайняти звільнену нішу на ринку озброєнь.

Ну і по-третє, розвиваючи співробітництво з Пекіном Мінськ диверсифікує свої зовнішньополітичні та економічні зв’язки і отримує солідну противагу у відносинах з Москвою. Саме тому, Лукашенко прагне продемонструвати іноземним спостерігачам винятковий характер взаємин з Пекіном, що дозволяє йому на більш вигідних умовах вести діалог з основним партнером – Росією.

«Полонез» замість «Іскандера»: ОТРК для білоруської армії

«Вишенькою на торті» військового співробітництва між Китаєм і Білоруссю на сьогоднішній день є ракетна програма, результатом якої стало створення РСЗВ «Полонез». Установка з вісьмома ракетами, виконана на колісному шасі Мінського заводу колісних тягачів МЗКТ-7930 (такі ж шасі використовуються для російських ОТРК «Іскандер»). Тягач з дизельним двигуном в 500 к.с. може розвивати швидкість до 70 км/г в залежності від завантаження, максимальна маса якої – 24 тонни. Стрільба з «Полонез» можлива при статичному положенні, на чотирьох стабілізаторах. Білоруські аналітики вважають, що одна батарея з дев’яти машин може виконувати два ракетних залпи, кожен з яких буде складатися з 72 реактивних снарядів, що вражають цілі противника на ділянці розміром 10х10 км.

Судячи по заявленим характеристикам стрільби, зовнішнім виглядом контейнерів та інформації з відкритих джерел, білоруська РСЗВ використовує китайські ракети A200 калібру 301 мм. Дана ракета розроблена компанією China Academy of Launch Vehicle Technology (CALT, також відомої як «Перша Академія»), що входить до складу китайської державної аерокосмічної корпорації China Aerospace Science and Technology Corporation (CASC). Ракети випускаються за принципом «вистрілив – забув», автоматичне коректування траєкторії відбувається за допомогою GPS. Дальність ураження цілі – від 50 до 200 кілометрів з відхиленням не більше 30 м. На випробуваннях в Гомельському районі в 2016 році ракета підтвердила свої характеристики, вразивши ціль з відхиленням не більше ніж на 16 м.

Причиною реверансу білоруської ракетної програми в бік Китаю стала відсутність домовленості з постачання ОТРК «Іскандер» і ЗРК С-400 з Росії в білоруську армію. Переговори з росіянами з даного питання безуспішно велися ще з 2008 року, коли Лукашенко в одному з інтерв’ю зазначив, що подібна зброя представляє інтерес для білоруської армії. Більш того, було заявлено, що якщо Росія не продасть дружній державі бажані «Іскандери», то Мінськ все одно придбає таке озброєння. Надалі білоруське керівництво неодноразово піднімало тему можливого придбання російських ОТРК.

Російська сторона спочатку говорила про неможливість експорту подібних виробів, потім знехотя стала розглядати зроблені пропозиції, однак, незважаючи на численні заяви і тривалий обмін ними, переговори щодо постачання так і не почалися. Однією з проблем є обмеження ТТХ експортних зразків, які відповідно до міжнародних договорів не можуть мати дальність стрільби понад 300 км. А експортний варіант «Іскандер-Е» якраз обмежений 280 км, що, за деякими даними, не задовольняє Мінськ, який хотів би мати у своєму розпорядженні повним «функціоналом».

В результаті, Білорусь знайшла собі більш поступливого партнера в особі Китаю і спільно з ним розробила і прийняла на озброєння РСЗВ «Полонез». З огляду на різницю між РСЗВ і ОТРК в задачах, ТТХ і бойове застосування, білоруси незабаром провели апгрейд «Полонез», озброївши його новою далекобійною ракетою, яка, на думку експертів, є прототипом китайської балістичної ракети М20. Новий боєприпас вперше був продемонстрований на виставці MILEX-2017 Мінську.

За повідомленнями, дальність ураження ракети складає до 300 км (при цьому тривають роботи для досягнення 500-км позначки), що наближає її до можливостей ОТРК. У 2017 році «Полонез» був випробуваний з новим боєприпасом, при цьому, за повідомленнями, розбіжність від мішені склало всього 1,5 метра. За словами директора «Заводу точної електромеханіки» (де була виготовлена ракета) генерал-майора запасу Анатолія Ваньковича, боєприпас летить на висоті близько 50 км, на ціль пікірує практично вертикально, володіючи при цьому швидкістю відповідній п’яти швидкостей звуку, стійкий до перешкод. Все це робить ураження її засобами ППО/ПРО дуже важко здійснюваним завданням, – хвалився за результатами випробувань конструктор.

Незважаючи на те, що комплекс тільки створений і ще не пройшов обкатку в великомасштабних навчаннях (наприклад, в «Запад-2017») білоруські ракетні успіхи дратують Росію. І хоча Кремль офіційно не заперечує проти розробки «Полонез», в російському експертному співтоваристві і ЗМІ проглядається інформаційна кампанія з дискредитації РСЗВ. Також не подобається Кремлю зацікавленість з боку Азербайджану, який висловив бажання в його придбанні для власних збройних сил на противагу «Іскандер», які Москва поставила до Вірменії в 2016 році.

Таким чином, незговірливість Москви підштовхнула Лукашенко до тіснішої співпраці з Китаєм, в результаті чого Білорусь отримала нову систему озброєння, яка навіть при її обмежених характеристиках може стати вагомим військово-політичним аргументом в переговорах з «партнерами». Крім того, в доступному для огляду майбутньому «Полонез» має всі шанси стати повноцінним ОТРК з сучасними високими характеристиками, що ще більше зменшить залежність Мінська від Москви як в ВТС, так і в процесі прийняття політичних рішень. А «десант» керівників провідних китайських військових підприємств «ТОЧМАШ», «СASIC», «Norinco», «ALIT», «AVIC», «CATIC» в Білорусь в 2017 році говорить про можливе розширення співпраці не тільки в ракетній сфері, а й в інших областях. Наприклад в авіабудуванні, чому сприятиме нещодавно створений китайсько-білоруський індустріальний парк «Великий камінь».

Ну і Україні теж є захиститься від Росії. Український ОПК розробляє власні системи: РСЗВ «Вільха», ОТРК «Грім», крилату ракету «Нептун», які також повинні стати потужним аргументом для стримування зовнішнього агресора.