10 років тому, 19 січня 2009-го, Юлія Тимошенко підписала контракт, за яким Україна мала купляти майже вдвічі більше "блакитного палива" за потребу, платити "драконівські" штрафи на недобір газу і закладав поступове підвищення ціни на російське паливо до нереальних за тих часів розмірів, нагадують Патріоти України.
Росія і Україна уклали 10-річні контракти на постачання російського газу в Україну і його транзит через українську територію. Угоду після п'яти годинних перемовин підписали прем'єр-міністри Росії і України Володимир Путін і Юлія Тимошенко.
"Виділю головне: у торгівлі природним газом Росія й Україна переходять на ринкову європейську формулу вирахування ціни вже з 2009 року. Крім того, зі схем розрахунків за поставлений газ цілком виключаються різного роду посередницькі структури", - заявив після зустрічі Путін.
"Ми прийшли до взаєморозуміння. Одразу після підписання документів по транзиту та купівлі поставки газу в Європу відновляться. День пройшов плідно", - заявила тоді Тимошенко.
Газові контракти довелось підписувати через відмову російського газового монополіста "Газпрому" у повному обсязі постачати газ в Україну 1 січня 2009-го. Тоді Москва вимагала підписати новий контракт з вищою ціною.
З нового, крім ціни, у контракті опинився пункт "бери або плати". Він передбачав штрафи для української сторони в разі недобору російського газу щодо обсягу, зазначеного в контракті. Ціна газу того року складала $232.
2010-го президенти України і Росії – Віктор Янукович і Дмитро Медведєв підписали "Харківські угоди". Тоді перебування російського флоту в Криму продовжувалось до 2042 року в обмін на знижку в $100 на кожну тисячу кубометрів газу.
Після окупації Криму у березні 2014-го Росія в односторонньому порядку скасувала ці домовленості. Тоді почала вимагати нову ціну за паливо - $485. Вдвічі більше, ніж було. Україна не купує російський газ понад чотири роки.
2018-го Стокгольмський арбітражний суд зобов'язав виплатити за угодою 2009-го на користь "Нафтогазу" $ 2,56 млрд. Після перемоги у суді Тимошенко заявила, що без контракту, який вона підписала 2009-го, цього б не сталось.
Оперативна мета російських військ на літо залишається однозначною — спроба захопити пояс «міст-фортець» (Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ) та повністю вийти на кордони Донецької області. На стратегічному рівні РФ прагне довести Україну...
Параліч морського експорту в Азовському та Чорному морях через взаємні удари по портовій інфраструктурі може стати головним каталізатором для відновлення дипломатичних контактів між Україною, США та РФ вже до осені 2026 року. Повторення кризи 2022 року...
