Хіти тижня. Україна потрапила в потужний дипломатичний скандал зі США - Назар Приходько​​

Аж занадто на центральних телеканалах приділялася увага саме її кампанії, висловлюванням, тезам, візитам. Передивившись декілька випусків новин підряд, могло скластися враження, що вона взагалі не має альтернативи і точно переможе.

В той же час, не відставала і влада: в промовах можновладців чітко простежувалось бажання збереження діючого на той час курсу Штатів, і якесь відверте, абсолютно не дипломатичне нехтування на початку взагалі всіма кандидатами від Республіканців, (Круз, Рубіо, Кейсіч), а потім і Трампом, якого взагалі не хотіли розглядати всерйоз.

Та все це, підкреслюю, було лише здогадками експертів, аналітиків, журналістів та блоґерів до певного моменту: 16.11.2016, в передачі «Право на владу» на одному з українських телеканалів, фаховий дипломат, двічі Голова СБУ, а нині лідер Руху «Справедливість» Валентин Наливайченко, у прямому ефірі запитав у посла України в США Валерія Чалого, яке саме прізвище, як стовідсоткового переможця виборів в США, він писав в листах на ім’я Порошенка ще під час передвиборчої кампанії. Чалий почав юлити, ухилятися від прямої відповіді, і стало зрозуміло, що навіть на рівні дипломатії йде конкретне лобіювання, що абсолютно недопустимо в дипломатичній практиці цивілізованих країн.

Та сьогодні США поставили дуже масну крапку, я б сказав знак оклику в цій історії: прес-секретар Білого Дому Сара Сандерс, під час прес-брифінгу заявила, що представники Демократичної партії США звертались до українського посольства по допомогу під час Президентських виборів у США в 2016-му році. Працівники нашого посольства допомагали збирати інформацію на політичних опонентів з Республіканської партії:

«Чесно кажучи, вважаю, що має сенс звернути увагу на те, що Національний комітет Демократичної партії координував збір інформації про політичних опонентів безпосередньо з Українським посольством. І це не словесне обвинувачення, а доконаний факт дій, якими вони займались в офіційному порядку», - заявила Сандерс.

На моє переконання, це не тільки дипломатичний, а й міждержавний скандал, який мав би потягти мінімум відставку всієї верхівки нашого дипломатичного корпусу разом із Чалим звісно. Та чи виник він сьогодні? Звісно ні, адже публічне оприлюднення і внутрішнє користування – різні речі. Саме тому, з часу вступу на посаду Президента США Дональда Трампа, між нашими країнами далеко не такі відносини, до яких прагнув перш за все український народ. Немає чіткості позиції Штатів навіть в контексті війни на нашому сході, що стало зрозумілим після зустрічі Трампа з Путіним. Адже з одного боку, стало зрозуміло, що Україну не забудуть і не здадуть, а з іншого – США втомилися від колосальної корупції нашої владної верхівки. Та мені здається, що справа не стільки у корупції, яка безумовно є і тотальна, а й у вищенаведених фактах. Що достеменно відомо про Трампа – він достатньо злопам’ятний і подібних речей не пробачатиме. Корупцію в даному контексті слід розглядати як основний фактор зміни влади в Україні на по-перше більш прозору і чітку в поглядах і векторах, а по-друге – на більш лояльну республіканській адміністрації.