З великими втратами герільйерос прорвали оточення і сховалися в горах Сєра Маестра. Із майже сотні вижило тільки 20. З них і почалася Кубинська Революція, - йдеться в сьжеті 24 каналу, передають Патріоти України.

Шансів протистояти урядовим військам у жменьки погано озброєних втомлених чоловіків не було. Тому доленосним для повстанців було знайомство у 1958-му з американськими журналістами, які перетворили "банду Кастро" на загін відважних революціонерів. Медіапідтримка була соломиною, яка врятувала Кастро. Самопіар допоміг йому втілити мрію – отримати повноту влади на Кубі.

1 січня 1959-го повстанці захопили Гавану. Де не де ще тривали останні вуличні бої. Фідель на бойовому пікапі з тріумфом в’їжджав у місто. Його заклики звільнити Кубу з-під ярма американців вилилися у погроми і полювання за прихильниками поваленого режиму Батісти.

Першими наслідки революції відчули на собі розважальні заклади. Люди вривалися у казино і нічні клуби – виносили звідти всі цінні речі, а те що не могло пригодитися вдома, спалювали просто на вулицях. Згодом "революційний месія" відібрав у американців увесь бізнес на Кубі, а потім дозволив на Острові Свободи розташувати радянські військові бази.

Це була пряма загроза і Штати відреагували рішуче. З одного боку ввели економічні санкції. З іншого спец-служби почали розробку плану ліквідації Ель-Команданте.