Колективний напад. Гриневич стане крайньою? Болгарія, Угорщина, Греція та Румунія звернуться до ОБСЄ через новий закон "Про освіту"

Болгарія, Угорщина, Греція та Румунія стурбовані мовними положеннями нового українського закону "Про освіту". Про це 14 вересня заявила глава МЗС Болгарії Катерина Захарієва, інформують Патріоти України з посиланням на агентство БГНЕС.

"Сьогодні ми підписали листа з міністрами закордонних справ Угорщини, Румунії, Греції та Болгарії до міністра закордонних справ України, у якому сигналізуємо, що цей закон не має торкнутися прав меншин та освіти рідною мовою. Ми надішлемо такого самого листа у Раду Європи та ОБСЄ", – повідомила вона.

Водночас, за словами Захарієвої, "українська сторона запевнила, що закон спрямовано на зміцнення української мови, і він не вплине на вивчення європейських мов".

Також вона розповіла, що днями до МЗС Болгарії викликали заступника українського посла, де йому висловили стурбованість у зв'язку із законом.

Як відомо, 5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект №3491-д "Про освіту". Документ запроваджує 12-річну шкільну освіту, посаду освітнього омбудсмена і передбачає, що оклад педагогів буде залежати від підсумків їхньої сертифікації. Також розширено використання української мови у сфері освіти.

"Підхід, який там закладено, такий, що дошкільна і початкова освіта здобувається рідною мовою. Під час навчання в початковій школі великий натиск іде на оволодіння державною мовою. Починаючи з базової освіти, ми здійснюємо навчання українською мовою", – сказала Гриневич.

Державний секретар уряду Угорщини з питань національної політики Янош Потапі назвав "безпрецедентним порушенням" прав 150 тисяч угорців, які проживають в Україні, рішення ВР розширити вживання української мови у сфері освіти. За його словами, новий закон суперечить Конституції.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що країна повністю припинить міжнародну підтримку України через освітню реформу.

Своє занепокоєння також висловило міністерство закордонних справ Румунії.

Президент Молдови Ігор Додон закликав "київську владу переглянути нову політику щодо етнокультурних меншин".

МЗС Польщі заявило, що простежить за застосуванням положень нового українського закону про освіту.

МЗС Росії також засудило ініціативу, хоча визнало, що "в законі російської мови не згадано".

Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України Петра Порошенка ветувати закон. На його думку, ініціатива не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала у 2003 році, а також закону "Про національні меншини в Україні" та міжнародним договорам.

Глава МЗС України Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов, водночас є "проблеми інтеграції: 75% випускників Берегівського району (Закарпатська область) цього року не склали зовнішнього тестування з української мови".

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив Клімкіну та Гриневич зустрітися з послами країн Європейського союзу та роз'яснити їм деталі закону "Про освіту".