Не просто журналіст: Загадка Джамаля Хашкаджі. Вбивство, яке поставило світ на межу нової кризи

2 жовтня у будівлі консульства Саудівської Аравії у Туреччині зник саудівський журналіст Джамаль Хашкаджі. Туреччина відразу звинуватила Аравію у вбивстві журналіста, королівство ж спершу категорично спростовувало причетність до злочину, нині ж готує доповідь, у якій буде озвучена не така категорична позиція. Сам факт зникнення журналіста наробив чимало галасу та ледь не спровокував серйозну світову кризу, зазначають Патріоти України.

Через ситуацію держсекретар США Майк Помпео прибув до Саудівської Аравії, після якої відвідає Туреччину, де матиме низку зустрічей. «Вкрай важливо, щоб турецька влада за повної та прозорої підтримки з боку уряду Саудівської Аравії змогла провести ретельне розслідування і опублікувати офіційні результати після завершення цього розслідування», - повідомив представник Ради національної безпеки США.

Хто такий Хашкаджі

Постать Хашкаджі – дуже різнопланова та неоднозначна. На відміну від нещодавно вбитої болгарської журналістки Вікторії Марінової, він не займався викриттям корупційних схем посадовців, тож причина вбивства лежить глибше за суто журналістську діяльність. Журналістика не була справою, якій Джамаль Хашкаджі присвятив усе своє життя.

По-перше, він понад 20 років працював радником принца Туркі Аль-Фейсала, екс-начальника саудівської розвідки. Коли Аль-Фейсал обіймав цю посаду, у кінці 70-х Саудівська Аравія разом із США та Пакистаном сформували рух моджахедів у Афганістані. Згодом цей рух зазнав певних трансформацій та кінець-кінцем перетворився на «Талібан» та «Аль-Каїду». За даними ЗМІ, Хашкаджі особисто знав колишнього лідера «Аль-Каїди» бен Ладена, неодноразово з ним зустрічався. Джамаль пішов у відставку восени 2001 року – слідом за своїм шефом, який склав повноваження 1 вересня – за 10 днів до теракту 11 вересня. Подейкують, що із Аль-Фейсалом Хашкаджі підтримував спілкування до останніх днів.

У 1979 році Усама бен Ладен сам звернувся до принца Туркі після вторгнення радянських військ в Афганістан. Усама бен Ладен скористався пропозицією принца Туркі фінансово допомогти афганським моджахедам і рушив у сусідній Пакистан для організації джихаду. Сам принц Туркі так коментував свою першу зустріч із бен Ладеном: «... якщо ви прочитаєте Wall Street Journal, ви можете подумати, що я винайшов бен Ладена, але це не правда. Коли я зустрів його, він був відносно приємною людиною, дуже сором'язливою, тихо і м'яко говорив, і, фактично, говорив дуже мало».

Остання його особиста зустріч з бен Ладеном, за словами принца Туркі, відбулася в приймальні розвідки в 1990 році. 15 серпня 2002 до принца Туркі разом з його двома братами позивалися родичі жертв 11 вересня. Позивачі вважали, що він та інші саудівські принци, банки і фонди могли спонсорувати терористів, відповідальних за теракти. Принц виграв цей позов, а ще за пару років виграв суд проти французької газети «Парі Мач», яка написала про його зв’язки із терористами.

По-друге, Хашкаджі спілкувався із принцом Аль-Валідом бен Талалом – опонентом Мухаммеда бен Сальмана, який також претендує на престол після смерті чинного короля Саудівської Аравії, свого батька Салман ібн Абдул-Азіз Аль-Сауда. Нинішній правитель активно просуває Мухаммеда на своє місце, однак не всі члени його великої родини вважають таке рішення справедливим. Хашкаджі почав активно критикувати дії принца Мухаммеда минулого року. Втім сам Джамаль не вважав себе дисидентом. За даними ЗМІ, він був швидше радником влади королівства, який мав дещо інший погляд на світ, сповідував демократичні цінності.

Приміром, він не розумів, для чого на його Батьківщині утискають свободу слова, не схвалював війни із Єменом. Особливо болючим питанням у суперечках між Хашкаджі та владою Аравії стала блокада Катару, яку журналіст жорстко розкритикував та закинув бен Сальману занадто жорсткий стиль управління, який псує міжнародний імідж країни. До слова, Хашкаджі не був єдиним, кому не сподобався цей крок: рішення еліти королівства щодо блокади не схвалила частина суспільства.

5 червня 2017 року Саудівська Аравія, Бахрейн, Об'єднані Арабські Емірати, Єгипет, Ємен, Лівія та Мальдіви (пізніше до них приєдналися Мавританія і Коморські острови) оголосили про розрив дипломатичних відносин з Катаром, пояснивши це підтримкою еміратом тероризму та екстремістської ідеології, його ворожою політикою і втручанням у справи арабських держав. Йорданія і Джибуті знизили рівень диппредставництва. Низка країн заявили про прийняття серії жорстких заходів, серед яких - припинення морського і повітряного сполучення, обмеження банківських операцій, висилка дипломатів і підданих Катару. Крім того, Катар звинуватили у фінансовій підтримці терористичних організацій «Брати-мусульмани», «Аль-Каїда» та «Ісламська держава».

Однак Мухаммеда бен Сальмана така критика не зупинила, і у листопаді минулого року він ухвалив ще одне жорстке рішення: санкціонував масштабні арешти незгодних та своїх ворогів серед членів королівської родини. Хашкаджі не став чекати, поки по нього прийдуть, і перебрався до США. А ось принц Аль-Валід бен Талал тоді таки «попав під роздачу», і опинився за ґратами. Офіційно його звинувачували у корупції.

Деталі вбивства

2 жовтня Джамаль Хашкаджі прийшов до консульства Саудівської Аравії у Стамбулі для отримання весільних документів. Біля дипломатичної установи на нього чекала наречена – вона і заявила поліції, що Джамаль так і не вийшов з будівлі.

The Washington Post пише, що Хашкаджі не лише вбили, а ще й розчленували та вивезли його тіло з території консульства у пакетах. За даними видання, слідчі підозрюють, що в Туреччину з Саудівської Аравії «для запланованого вбивства» прибула група з 15 осіб, які вбили журналіста в консульстві на початку минулого тижня. Усі 15 – громадяни Саудівської Аравії, а за даними Анкари – оперативники саудівських спецслужб або ж найманці.

У день прибуття до Туреччини журналіста вони розмістилися у готелях Movenpick та Wyndham, що неподалік від консульства. Коли Хашкаджі зайшов у консульство, ці 15 людей вже були там. Виходили з будівлі ці 15 осіб із пакетами у руках. У день убивства покинули Туреччину.

За даними турецької газети Sabah, Хашкаджі вдалося зробити аудіозапис моменту злочину завдяки годиннику Apple Watch – зокрема, зафіксовано і допит, і сам момент вбивства. Газета стверджує, що представники саудівських спецслужб намагалися видалити записи, використовуючи пальці журналіста, щоб розблокувати гаджет, однак частина записів збережені в iCloud. Турецькі чиновники припустили, що журналіст міг бути убитий на території саудівського консульства.

Хто і навіщо вбив Хашкаджі

Одразу після вбивства Хашкаджі прозвучало кілька версій. Перша - Джамаля справді вбили на території консульства на замовлення принца Мухаммеда. The Washington Post вважає цю версією правдивою: мовляв, журналіста вбили за критику дій королівської еліти. Не слід відкидати, що Хашкаджі постраждав не лише через свої погляди, а й через свої знання внутрішньої кухні королівства. Так, журналіст міг шантажувати принца «злиттям» закритої інформації про внутрішні проблеми Ер-Ріяда, а враховуючи його зв'язки та попереднє місце роботи, розповісти світу Джамаль міг чимало. На користь цієї версії свідчить той факт, що консульство Саудівської Аравії у США не змогло надати необхідні документи та направило його у дипустанову в Туреччині.

Цікавий момент: у той день в усьому консульстві чомусь перестали працювати камери відеонагляду, а усім співробітникам дипустанови з турецьким громадянством несподівано дали вихідний. The Washington Post пише, що за даними кількох друзів журналіста, впродовж останніх чотирьох місяців саудівські високопосадовці, близькі до принца Мухаммеда, запрошували його до себе додому та пропонували захист та викокооплачувану роботу. Однак Хашкаджі відмовлявся від цих пропозицій.

Друга – Хашкаджі «замовила» Саудівська Аравія, але в особі Аль-Валіда бен Талала, який претендує на престол, аби кинути тінь на репутацію принца в очах світової спільноти. Третя – вбивство влаштували турецькі спецслужби, аби влаштувати масштабну провокацію та перекласти вину на Ер-Ріяд. На думку експертів, у президента Туреччини Реджейпа Ердогана є вагомі причини «зобразити Аравію монстром». Ердогану важливо мати компромат на саудитів з метою шантажу і отримання поступок. Позаяк Туреччина вже почала тиснути на Ер-Ріяд, обіцяючи наробити галасу через вбивство на весь світ та погрожуючи висуненням підозр у вбивстві королівський родині. Туреччина вже провела обшук консульства.

Радник президента Туреччини Ясін Актай заявив: «Ми знайдемо винних і покараємо їх, навіть якщо це сам саудівський консул». Лунали навіть припущення, що Хашкаджі насправді живий, а його зникнення і записи на IWatch – частина спланованого спектаклю спецслужб.

Можливі наслідки

Президент США Дональд Трамп заявив, що «дуже засмутиться і розізлиться», якщо причетність королівської еліти Саудівської Аравії до злочину буде офіційно доведена, а також пригрозив суворим покаранням. У той же час, він виключив згортання великих військових контрактів з країною.

У Саудівській Аравії відповіли Трампу моментально: «Королівство відповість на будь-які погрози». Bloomberg з цього приводу зауважує: «Попри те, що влада (Аравії, - ред.) прямо не погрожувала розв'язанням нафтової війни, вона цілком може використовувати чорне золото як стримуючий важіль щодо Америки». Якщо Саудівська Аравія використає нафту як політичну зброю, вона порушить «важливе табу нафтового ринку», робить висновок видання. Стівен Іннс, експерт однієї з найбільших американських трейдингових компаній Oanda, зазначає: «Якщо саудівці знову встановлять нафтове ембарго, як це було під час війни між Ізраїлем та арабськими країнами в 1973-1974 роках, це може обернутися серйозними наслідками для глобальної економіки і фінансових ринків… Це так сильно дестабілізує глобальні ринки, що нинішні торгові суперечності між США і Китаєм порівняно з цим здадуться настільною грою Axis & Allies (серія настільних ігор, - ред.)», - прокоментував він.

«Якщо США введуть якісь санкції проти Саудівської Аравії, ми зіткнемося з економічною катастрофою, яка сколихне світ», - зазначив бен Абдулла Алдахіл, глава телеканалу Al Arabiya. Однак загроза кризи виходить не лише від США. Вбивство Хашкаджі підірвало впевненість бізнесменів з різних країн у надійності Саудівської Аравії як ділового партнера. Британський магнат Річард Бренсон, засновник компанії Virgin, вже призупинив переговори з королівським фондом про інвестиції на суму більш ніж $1 млрд. Деякі великі підприємці теж відмовилися від участі в інвестиційній конференції, яка повинна пройти в жовтні в Саудівській Аравії. Вбивство Хашкаджі на території консульства може ще більше підірвати міжнародний імідж королівства, а також репутацію принца Мухаммеда.

33-річний принц дуже переймається своїм реноме в очах зарубіжних партнерів. Він регулярно бере участь у благодійний акціях, заявляє про намір надати жінкам королівства громадянські права (жінкам уже дозволено керувати машиною) - працювати, відвідувати футбольні матчі тощо. Сам Мухаммед має лише одну дружину та чотирьох дітей. Євросоюз цілком здатний обмежити свої інвестиції у країну, а саме залучення інвестицій та зміцнення власних позицій у відносинах з зовнішніми партнерами найбільше прагне принц. ЄС також може відмовитися від співпраці з Ер-Ріядом. Болючим ударом по саудитах могла б стати відмова європейців постачати зброю Саудівській Аравії, яка застосовується у війні в Ємені. «Вже зараз різноманітні правозахисні групи лобіюють у європейських столицях відмову від такої співпраці. Зникнення Хашкаджі – додатковий козир їм в руки», - пише ВВС.

Мухаммед бен Салман народився 31 серпня 1985 року, він старший син третьої дружини Салмана, Фахди бент Фали. На відміну від більшості саудівських принців, він здобув освіту в Саудівській Аравії - вивчав право в Університеті імені короля Сауда. Коли батько Мухаммеда Салман бен Абдул-Азіз став королем в січні 2015 року, він не забарився посилити позиції свого сина в правлячій верхівці країни. У 29 років Мухаммед став наймолодшим міністром оборони країни. Трохи пізніше був призначений заступником прем'єр-міністра. У квітні 2016 принц представив амбітну концепцію економічних реформ, спрямованих на припинення залежності королівства від нафтових доходів. Як самовпевнено заявив свого часу принц в інтерв’ю ЗМІ, завадити йому стати королем «може тільки смерть».

Саудівська Аравія – не Росія

Попри грізну відповідь Вашингтона, влада королівства розуміє: сварки зі Сполученими Штатами та економічні війни їй ні до чого. Тож по-східному хитра Аравія, яка спершу спростовувала всі звинувачення з боку Туреччини, вже придумала, як і вовка залишити ситим, і овець цілими. Так, за даними The Washington Post, королівство готує доповідь, у якій визнає факт вбивства журналіста, однак відповідальність за нього цілком покладе на свавілля співробітника своєї спецслужби.

Таким чином Ер-Ріяд не втратить гідність і, на відміну від Росії в історії із замахом на Скрипалів, не виставить себе на посміховисько, спростовуючи очевидний злочин. «Король Салман не бреше на весь світ про туристів, які вирішили оглянути пам'ятки Стамбула і шпилі Айя-Софії (а їх там не один, є на що подивитися). Місцеві пропагандисти не беруть у «туристів» інтерв'ю, під час якого ті, запинаючись, просять не втручатися в їхнє особисте життя. Вимушене зовнішнє розслідування не призводить до глобального розкриття саудівської розвідки по всьому світу», - визнає російський блогер Ель Мюрід. Разом із тим, визнаючи, що допит, «який пішов не по плану», все-таки мав місце, Саудівська Аравія бодай частково знімає наругу через ліквідацію Хашкаджі. Фінальна версія звіту поки що не готова, однак джерела CNN розповіли, що в ньому буде міститися обіцянка «знайти і притягнути винних до відповідальності».