Не зовсім "новий курс": ЗМІ виявили у плані Тимошенко суміш плагіату, неіснуючих джерел та помилок

У "Новому економічному курсі" Юлії Тимошенко знайшли випадки плагіату і самоплагіату, посилання на недійсні джерела та довільне трактування результатів іноземних досліджень. Про це повідомляє видання VoxUkraine, редколегія якого прочитала 401 сторінку програми, яку Юлія Тимошенко презентувала 21 вересня, передають Патріоти України.

На думку членів редколегії, "опис наявних в Україні проблем авторам удався набагато краще, ніж пропозиції з їх вирішення", а програма містить суперечності.

Більше того. розділи щодо банків та монетарної політики (7,8,18,19) практично повністю переписані зі "Стратегії розвитку банківської системи", підготовленої експертною групою комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності ще 2016 року.

Розділ 23 з аргументами проти відкриття ринку сільгоспземлі – практично повністю скопійована доповідь аналітичного центру "Оптіма" від 2017 року, автори якої складали й "Новий курс".

Визначення місії інноваційного чи технологічного парку (с.308), нібито запропоноване Інноваційною радою Квінсленда, можна з невеликими відмінностями знайти в низці статей вітчизняних науковців, зазначає VoxUkraine. Ідею інноваційного розвитку активно просував ще уряд Миколи Азарова.

Основна проблема з спеціальними економічними зонами загалом (та технологічними парками зокрема) – це те, що вони знижують ефективність розподілу ресурсів в економіці і переважно є збитковими, зазначає VoxUkraine.

Також редколегія вважає, що текст про теорії технологічних устроїв автори "Нового курсу" запозичили в російських джерелах, бо називають їх "укладами", а їх визначення – з Вікіпедії.

Переваги відкритого банкінгу (с. 319-320) дублюють дані на сайті Мінфін.

Кілька абзаців опису проблем електронних послуг (с. 174-175) – аналітичну записку Національного інституту стратегічних досліджень (с.7-8).

В обґрунтуванні нової податкової системи вказано невірні дані,заявляють оглядачі.

Так, стверджується, що у країнах "нордичної системи" через бюджет перерозподіляється до 56% ВВП, а в Італії, Греції та країнах Східної Європи – медіанно 22%. Але за даними МВФ найнижчий рівень урядових видатків до ВВП у Європі 2017 року мала Румунія – 31%.

VoxUkraine також знайшла низку неточностей із посиланнями на джерела й факти: у згадках про Антикорупційний звіт ЄС та про макроекономічний консенсус Transparency International і Світового банку, у посиланні на діаграму TI & The World Bank замість Eurobarometer тощо.