Нові політичні реалії: Як пов'язані між собою план Макрона та законопроект про реінтеграцію Донбасу

Україна восени визнає окремі райони Донецької і Луганської областей окупованими, покладаючи всю відповідальність на Росію. Керувати операцією на Донбасі буде об'єднаний оперативний штаб Збройних сил України. Про це йдеться в тексті законопроекту, підготовленому РНБО і який є в розпорядженні LIGA.net, передають Патріоти України.

Документ повинні були схвалити на РНБО цього понеділка, однак цього не сталося. Причина - бажання Адміністрації президента не поспішати і узгодити окремі деталі з союзниками в боротьбі з російською агресією. Що відбувається з мінськими угодами, навіщо потрібен новий закон і як все це пов'язано з планом президента Франції Еммануеля Макрона - далі у матеріалі видання.

Окремі райони Донбасу - окупована Росією територія

Коротко суть законопроекту можна описати так: оскільки Росія постійно порушує взяті на себе зобов'язання, Україна більше не може продовжувати зберігати статус-кво в питанні окупованих територій. Щоб юридично мати більше аргументів, Україна затвердить окупований статус цих територій і покладе всю відповідальність за них на окупанта - Російську Федерацію. "Це посилить наші позиції в суді проти Росії", - говорять в офісі Петра Порошенка.

Але сам президент не поспішає. З ініціативи АП питання нового статусу окремих районів Донбасу перенесли, імовірно, на осінь. До цього часу Україна має намір об'єднати навколо закону достатньо міжнародних партнерів - "щоб ні у кого не виникло враження, що ми йдемо на ескалацію", кажуть у владі.

"Союзники в курсі деталей, ми постійно координуємо з ними дії, пов'язані з мінських угодами", - запевнили видання високопоставлені співрозмовники.

Сам документ нагадує також про те, що Росія порушила безліч зобов'язань в рамках мінських угод. І, за задумом авторів, повинен підштовхнути Кремль до виконання обіцянок. Ну а якщо ні - нічого страшного. "У Києві всім, по-великому рахунку, наплювати, що думають в Москві. Санкції будуть знову продовжені. Нехай нічого не роблять. Нам тільки краще", - говорять в АП.

Співрозмовники видання в Генштабі та РНБО зазначають ще кілька важливих пунктів. Один з них - об'єднаний оперативний штаб (ЗОШ) ЗСУ. Керівник цього штабу отримає великі повноваження без необхідності постійно узгоджувати кожен крок, як нині відбувається з Антитерористичним центром. Крім того, консолідація навколо військових, а не спецслужб, дозволить армії ефективніше виконувати свою роботу - боротьба з тероризмом вже давно переросла в справжню російсько-українську війну.

Полковник юстиції, помічник начальника Головного управління підготовки ЗСУ з правової роботи Юрій Бобров відповів на кілька запитань щодо закону.

Навіщо він потрібен

"На новому етапі для світової спільноти нам необхідні переконливі правові докази того, що це російська агресія, а не внутрішній громадянський конфлікт. Без визнання території окупованою, без визнання, хоча і завуальованого, але факту російської агресії, ми не можемо рухатися в міжнародному плані, в плані перспективи вирішення цього питання в Міжнародному кримінальному суді. зокрема саме для цього ми визнали юрисдикцію Римського статуту", - говорить Бобров.

Він зазначив, що зараз в ГПУ функціонує управління окупованих територій, яке займається розслідуванням злочинів скоєних агресором, військовослужбовцями РФ і військовослужбовцями НВФ на окупованих територіях України. Крім того, одна з головних задач цього управління - прийняття законних рішень щодо застосування військовими зброї, в тому числі забороненої мінськими угодами, тому що ми повинні давати адекватну відсіч агресору.

Також в управлінні правового забезпечення (ГШ) створена робоча група, яка працює зі збором доказів російської агресії в ОРДЛО.

Які проблеми вирішить

Перше - існує необхідність оперативного керівництва ЗСУ та іншими силовими відомствами в зоні бойових дій. Друге - необхідно офіційно документувати факти російської агресії. Третє - вимога суспільства. "Люди незадоволені невизначеною ситуацією. Їм незрозуміло - АТО в країні чи все-таки військова агресія", - говорить Бобров.

Крім того, на Донбасі назріває гуманітарна катастрофа. Виникає питання, хто буде нести відповідальність за наслідки. У разі визнання територій окупованими, відповідальність, згідно женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни, понесе Росія. На даний момент Україна несе всю відповідальність за підтримання життєдіяльності і роботу інфраструктури донецького регіону. Новий закон допоможе перекласти відповідальність на окупанта.

Єдиний спірний пункт підсумкового закону - останній. Новий начальник ЗОШ ЗСУ отримає повноваження визначати режим і порядок переміщення товарів на кордоні з окупованими територіями. Це очевидний корупційний ризик. Змішування військових і адміністративних функцій - ризикований крок.

В цілому документ - довгострокова гра. До осені в нього можуть бути додані або прибрані якісь пункти. Про можливі причини - нижче.

План Макрона

Новий закон досить органічно вписується в так званий план Макрона - формулу, яка покликана стимулювати всі сторони - Україну і Росію - почати кроки по деескалації. Як стало відомо виданню, в Росії план французького президента відкинули практично відразу - спочатку на рівні кремлівського зв'язкового Владислава Суркова, потім на рівні глави МЗС Сергія Лаврова. Але далеко не такий категоричний виявився Володимир Путін, який на саміті G20 пообіцяв Дональду Трампу, Еммануелю Макрону і Ангелі Меркель "подумати".

"Нема про що їм думати, - констатує високопоставлений співрозмовник видання в Міністерстві закордонних справ України. - Все і так очевидно - вони його відкинули. Коли ми пропонували кроки в план, пропонували кроки фактично компромісні, знаючи росіян, ми абсолютно точно розуміли, що вони на цей план ніколи не погодяться".

Видання наводить план Макрона практично в повному обсязі.

Перша сторінка цього плану вміщує в себе результат численних телефонних конференцій в нормандському форматі - перераховані базові речі, які в цілому повторюють мінські угоди.

Пункт перший - всі сторони повинні припинити вогонь.

Пункт другий - сторони повинні прибрати важку техніку з лінії зіткнення.

Пункт третій - п'ять точок, де найчастіше відбуваються зіткнення, будуть демілітаризовані.

Пункт четвертий - сторони зобов'язуються сприяти ОБСЄ, зобов'язуються дати доступ спостерігачам без обмежень.

Пункт п'ятий - звільнення заручників.

Додаткові пункти описують компроміс, озвучений вище. Перший - згідно з документом, Путін зобов'язаний скасувати свій указ щодо видачі документів жителям окремих районів Донецької та Луганської областей України. У відповідь Україна зобов'язується створити умови для видачі необхідних документів місцевим жителям на звільненій території. Другий - Україна скасовує рішення про блокаду окремих районів, натомість Росія повертає Україні контроль над усіма підприємствами, які нині захопила в окремих районах.

І Меркель, і Макрон, і Порошенко згодні з цим планом. Бракує тільки одного - згоди Путіна. Але що підпис Путіна під таким документом буде означати? Цим йому доведеться визнати, що всі перераховані вище дії - результат агресії Москви. Підписатися під цим документом для Росії - ще більш очевидне визнання в скоєних злочинах, ніж візи представників Путіна під мінськими угодами. Українські високопосадовці дипломати вважають, що Путін ніколи не підпишеться під цим.

У той же час у Вашингтоні вважають, що для України і Росії може бути й інший шлях - крім мінських угод. Про це чиновники США говорять майже публічно. Члени української делегації, які їздили в США і зустрічалися з Трампом, розповіли, що американський лідер бачить в Україні можливість "вирішити конфлікт без особливих проблем і зусиль", на відміну від інших конфліктів по лінії США - Росія. Президент США пише свій власний, особистий план Трампа. Він хоче на прикладі України показати, що може вирішувати проблеми. Але поки деталі плану виписуються на рівні політичних радників в літаках в небі між Вашингтоном, Києвом і Москвою.

Що далі

Україна продовжує збирати докази російської агресії для судових міжнародних інстанцій. Перше - логічно вписується в новий закон, розроблений РНБО. Він узаконить статус ОРДЛО як окупованих територій, що надасть можливість перекласти відповідальність за те, що відбувається там - в тому числі можливі екологічні катастрофи - на країну-окупанта. Крім того, статус окупованих територій розширить можливості Генпрокуратури зі збору доказів злочинів РФ для передачі в міжнародні суди.

Не менш важливо показати міжнародним союзникам України, що Росія не виконує взятих на себе зобов'язань, а Україна далі терпіти статус-кво не в змозі. Ухвалення закону дозволило б показати: Україна вшановує мінські угоди, але офіційний Київ змушений зафіксувати в ньому всі порушення, які зробила Москва в період відразу після мінських угод (перші дві сторінки закону фактично перераховують ці порушення).

Демонстрація фактів агресії РФ і її небажання йти на компроміси - вкрай важливі. Як відомо, санкції продовжуються автоматично - якщо ніхто з членів ЄС не заперечує. Як стало відомо виданню, на останньому засіданні в ЄС щодо питання продовження санкцій з запереченнями виступила Італія - санкції проти РФ шкодять інтересам цієї країни. Але, тим не менше, Італія прийняла позицію більшості і санкції знову продовжили. Як довго вдасться утримувати єдність?

Щоб не порушити хиткий консенсус ЄС з приводу санкцій, українські дипломати діють обережно. Не випадково в законі РНБО згадуються питання, які піднімаються і в плані Макрона. Наприклад, указ Путіна про документи. Якби Москва прийняла умови України, Франції та Німеччини, і президент РФ скасував свій указ, цей пункт слід було б прибрати із закону.

Те ж саме стосується і блокади ОРДЛО: якщо підприємства будуть повернуті - цей пункт теж можна прибрати. Тому, оскільки однозначного "ні" Путін ще не вимовив, Київ взяв паузу до осені. За цей час усі сторони зможуть переконатися в очевидному: Росія не виконує взяті на себе зобов'язання. І санкції знову продовжать.

Найважче питання - заручники. Але тут Україна починає грати в іншу гру. Особливо в ситуації з співробітниками ФСБ, яких затримали за незаконний перетин кордону. Співрозмовники з числа силовиків розповіли виданню, що в найближчі місяці може відбутися важливий обмін: "Зараз у нас з'явився шанс звільнити наших заручників. У нас дуже багато російських громадян, які приїхали сюди воювати. А тепер є і два співробітника ФСБ. Ми вже отримали сигнали з Росії про те, що вони дуже хочуть їх повернути. І ми готові їх обміняти. На дуже важливих для всієї України людей".