Новий закон про освіту: Чому на Україну посипалися погрози від інших країн

Угорщина, Румунія, Молдова, Польща жорстко відреагували на український закон про освіту, погрожуючи навіть перешкоджати нам на міжнародній арені. Та чи мають вони на це право? Про це йдеться на сайті Еспресо.TV, передають Патріоти України.

5 вересня ВРУ прийняла довгоочікуваний закон про освіту. Вже через два дні сусідні країни почали висловлювати обурення.

Як це було

Першими про це заявили в МЗС Румунії, висловлюючи Україні “глибоку стурбованість” в зв’язку з ухваленням закону. Згодом стурбованість про долю спільноти молдаван та румунів в Україні висловив президент Молдови Ігор Додон в себе на фейсбук-сторінці.

Найбільше галасу наробили угорці, назвавши наш новий освітній закон “ножем в спину”.

“Україна позбавила угорців їхнього права навчатися рідною мовою в школах і університетах і залишила їм таку можливість тільки в дитячих садах і початкових школах", - йдеться в повідомленні уряду Угорщини.

Вже 11 вересня міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто викликав до себе посла України в Угорщині Любов Непоп, щоб повідомити, що вважає новий український закон "соромом і ганьбою", передає “Радіо Свобода”.

Відтепер угорським дипломатам зась підтримувати українські ініціативи в міжнародних організаціях. Крім того, Будапешт має намір звернутися до ОБСЄ, ООН та Європейського комісара з питань розширення й політики добросусідства з проханням відреагувати на згаданий закон.

Угорський міністр закордонних справ звинуватив нас у зраді та невдячності.

Він наголосив, що саме угорці “були тими, хто найголосніше підтримував запровадження безвізу для українців; одними з перших ратифікували угоду про асоціацію між ЄС та Україною, відкрили реверс газу через Угорщину”.

Турботу про свою меншину на території України висловила й Польща, нагадавши Києву, що метою закону не повинне бути витіснення мов нацменшин та запропонувавши допомогу у вирішенні спірних моментів.

Що обурило

Прийнятий Радою закон про освіту передбачає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

У державних та комунальних закладах освіти, відповідно до освітньої програми, також можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Щодо національних меншин та корінних народів, запропонований МОН законопроект (Ст. 7) передбачав, що їхні діти матимуть можливість здобувати початкову освіту рідною мовою з поступовим збільшенням на кожному рівні кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

Вивчення рідної мови, культури, історії залишиться правом таких дітей й в старшій школі.

Та в Раді такий варіант проекту закону розкритикували депутати (Олег Мусій, Оксана Білозір), запропонувавши залишити право на вивчення рідних мов для представників нацменшин, але всі інші предмети повинні викладатися державною мовою.

Зрештою Рада проголосувала за компромісне рішення: мовою навчання є державна мова; держава гарантує кожному право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях державною мовою в державних і комунальних закладах освіти; особам, які належать до національних меншин і корінних народів, гарантується право на навчання рідною мовою.

Це право реалізується через окремі класи і не поширюється на класи з українською мовою навчання, також цим особам гарантується право на вивчення рідної мови.

Тобто, фактично, діти представників нацменшин та корінних народів зможуть вивчати рідною мовою в початковій школі все, окрім української мови, якщо в групу набереться більше 8 дітей та батьки захочуть зробити саме так.

Предмети в старшій школі, окрім мови, літератури, історії меншин, викладатимуться державною мовою.

Заплановані зміни щодо мови викладання розпочнуться в 2020 році.

Досі діти представників національних меншин та корінних народів мали можливість навчатися рідною мовою протягом 11 років навчання. Українська мова та література вивчалися окремими дисциплінами.

За словами заступника міністра освіти Павла Хобзея, наслідком такого навчання ставало те, що лише 40% таких дітей могли скласти ЗНО з української мови та літератури.

Держава витрачалась на те, щоб забезпечити таких дітей тестами ЗНО їхньою мовою з інших предметів. Та оскільки обов’язковий тест на знання з державної мови та літератури абітурієнти провалювали, всі ці витрати фактично були марними, адже можливості сповна реалізуватися в Україні діти не мали.

Щороку Україна втрачала близько 10% майбутніх фахівців через те, що шлях до вищої освіти їм закривався.

Сусідська турбота

Цікаво, що обурення новим законом висловила й Росія, хоча в законі не йдеться про російську мову. “Розглядаємо цей крок як спробу майданної влади повністю українізувати освітній простір країни”, - заявив представник Департаменту інформації та друкарства МЗС РФ.

А російські ЗМІ залюбки поширили численні новини про обурення з боку наших сусідів, доповнюючи їх традиційними для себе пікантними подробицями. Таким чином українська мова знову стала наріжним каменем в стосунках з Москвою, а також інструментом маніпуляції решти сусідів.

Примітно, що найгостріше на закон відреагували саме дружній до РФ лідер Молдови та останнім часом суперечлива в стосунках з РФ Угорщина. Заяви дружніх до України Румунії та Польщі були куди м’якшими.

Голосні заяви угорських урядовців вже призвели до того, що голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль закликав президента ветувати закон про реформу освіти, передає УНІАН.

На думку Москаля, новий закон суперечить Конституції та Європейській хартії регіональних мов. Тож реформа освіти в Україні опинилася під загрозою.

В Міністерстві освіти переконані: закон відповідає Конституції України та Європейській хартії регіональних мов чи мов меншин. Відповідну заяву МОН оприлюднило в понеділок, 11 вересня.

Підтримку реформі висловив й Міністр закордонних справ Павло Клімкін в своєму твіттері: “ Україна й надалі робитиме все для розвитку української та гарантуватиме вільний розвиток мов національних меншин: це наш обов’язок”.

Міністр також зазначає, що спільно з Міносвіти впродовж тижня збираються надати детальну інформацію про новий закон міжнародному середовищу.

Цікаво, що в самої Угорщини в мовній царині не найкраща репутація. Венеціанська комісія назвала "дуже проблематичними" окремі норми нещодавно прийнятого освітнього закону, які регулюють діяльність іноземних вишів в Угорщині.

Та й в забезпечення прав меншин наші сусідки теж далеко не взірці. В Угорщині діють лише дві недільні українські школи. В Румунії – ліцей та ще дві секції в румуномовних ліцеях.

В Україні ж мовами нацменшин, за офіційною статистикою, навчається близько 400 тис. дітей у 735 навчальних закладах.