"Почему Путин любит Трампа, или "Мировой порядок" по-русски", - блогер

"Володимире Володимировичу, чи буде війна?" - таке питання стало першим в російському документальному фільмі "Світовий порядок". Протягом 2-х годин президент Росії, разом з політичними аналітиками, дипломатами та іншими експертами намагався відповісти на це питання. Про це пише болгарський аналітик Іван Крастєв для видання The New York Times, передають Патріоти України з посиланням на Обозреватель.

Путін б'є тривогу, дотримуючись нової стратегії, постійно повторюючи знайому фразу про необхідність захисту громадян Росії від НАТО і США. Він сміливо заявляє, що якщо нічого не зміниться в найближчі місяці, то війна може бути неминучою.

Фільм "Світовий порядок" малює небезпечну картину сучасного світу, який нібито знаходитися на краю прірви, а Захід, на думку Путіна, є заручником своїх власних помилкових амбіцій. Сюжетна лінія картини зосереджена на натовських бомбардуваннях Югославії, війні Джорджа Буша в Іраку, впливі Заходу на Організацію Об'єднаних Націй в Лівії і його втручання у внутрішню політику пострадянських держав. Такі ідеології чітко показують, що твориться в голові верхівки Кремля.

Безумовно, США несе значну відповідальність за катастрофу на Близькому Сході, але деякі твердження явно перегинають палицю, далеко не кожне народне повстання в світі є таємною операцією спецвідділу ЦРУ.

Шокує, що фільм демонструє холоднокровного вбивцю і циніка, що прагне необмеженої влади - Путіна, як неймовірного мораліста, який з гідністю витримує всі приниження.

Невже Володимир Путін і справді сприймає світ, як сімейний фільм-драму, який заснований на історії кохання, зради і ненависті.

Російсько-турецькі відносини є яскравим прикладом. Замість того, щоб вирішити конфлікт, Кремль, виступив у ролі сентиментальної і скривдженої персони. Ще два місяці тому, Анкара була стратегічним союзником Росії.

Туреччина - єдина країна, яка відмовилася голосувати за санкції проти Москви в НАТО, після приєднання до Росії Криму. Довгий період часу Анкара займала центральне місце, як енергетичний союзник Москви.

Але досить одного удару ракети по російському літаку на сирійському кордоні, як раптом, президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган перестав бути кращим другом Путіна і перетворився на зрадника, що "допомагав терористам".

Зовнішня політика Росії заснована на тенденції розглядати відносини між державами, як відносини між лідерами. Саме цей гордовитий і персоналізований погляд на світ допомагає пояснити, чому Путін, з одного боку прагне обігнати Америку, а з іншого - захоплений прихильник американського бізнесмена Дональда Трампа, "блискучого і талановитого лідера", який обіцяє зробити Америку знову найпотужнішою країною.

Неймовірна любов Путіна до Трампу не має нічого спільного з традиційними уподобаннями Кремля. Також, це не можна пояснити захопленням відомою особою.

Швидше за все, президент Росії і американський бізнесмен мають одну спільну рису, яка їх об'єднує - вони живуть у вигаданому світі власних амбіцій, а не державних інтересів.

У фільмі "Світовий порядок" політики розповідають про нову політику в Криму, Ялті, Організації Об'єднаних Націй. Але його головна думка зрозуміла: у світі, де панує лицемірство, можна довіряти тільки аутсайдерам.