Присяга вірності Угорщині на Закарпатті: Паспортний скандал, його історія та приховані деталі (фото, відео)

Вже другий рік поспіль осінь розпочинається із серйозного напруження у стосунках України та Угорщини. Ще не встиг згаснути конфлікт довкола призначення "уповноваженого по Закарпаттю", як між Києвом та Будапештом розгорівся новий скандал, передають Патріоти України.

Він може мати доленосні наслідки для відносин між країнами, адже зачіпає неймовірно чутливу тему для обох сторін – питання громадянства та другого паспорта.

Для України це – одне з ключових питань національної безпеки, що безпосередньо пов’язане з агресією Росії в Криму, якій передувала роздача російських паспортів.

Для Угорщини це – один з фундаментів єдності угорської нації та зв’язку закордонних угорців з їхньою батьківщиною.

Тема подвійного громадянства угорців України багато років поспіль була своєрідним табу в діалозі двох країн: Будапешт системно видавав угорські паспорти громадянам України угорського походження, а Київ, знаючи про це, лише час від часу обурювався цьому факту – але робив це суто формально без жодних дій у відповідь.

Але цієї середи в мережі Youtube з’явилося відео, що стало "тріггером" змін. На ролику, відзнятому прихованою камерою або телефоном, зафіксовано, як саме громадяни України присягають Угорщині. Церемонія відбувається в Береговому, в угорському консульстві. А на додаток, консул радить новоявленим "подвійним громадянам" приховувати від української влади факт отримання паспорта.

Це відео – отримане Укрінформом з власних джерел і опубліковане цього тижня – змінило все.

Мовчазна незгода

Для тих, хто живе на Закарпатті або бодай цікавиться угорською темою, це відео не стало сенсацією.

А у щонайменше ста тисяч закарпатців ці кадри могли викликати відчуття дежавю.

Ми пишемо "щонайменше", бо точну кількість громадян України, які бодай формально присягнули на вірність іншій державі, Угорщина не розголошує. За роки паспортизації цифри прозвучали від Будапешта лише одного разу: станом на лютий 2015 року майже 94 тисячі закарпатців отримали громадянство Угорщини за спрощеною процедурою. Тоді ці дані оприлюднив Арпад Янош Потапі, відповідальний за національну політику в угорському уряді, який і сьогодні займається цим же питанням вже у четвертому уряді Орбана.

Скільки угорських паспортів українці отримали за подальші 3,5 роки – даних немає. Відомо лише, що станом на серпень 2015-го з України надійшло 124 тисячі заявок на угорське громадянство.

Таку політику Будапешт просуває не лише на Закарпатті.

Минулоріч Будапешт урочисто повідомив про мільйонну присягу Угорщині, що її склав, отримавши паспорт, закордонний угорець. Ним став Міклош Лойко (Miklós Lajkó) з сербського села Гунарош.

Родину Міклоша тоді особисто вітали президент Угорщини Янош Адер, який юридично і надає громадянство, та прем’єр Віктор Орбан, який і є справжнім натхненником політики паспортизації.

Саме правляча партія "Фідес" після перемоги на парламентських виборах у 2010 році одним зі своїх перших рішень у парламенті ухвалила зміни до закону про громадянство та запровадила спрощену процедуру його набуття для закордонних угорців. Закон набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відтоді у країнах Карпатського басейну йде активна паспортизація етнічних угорців.

Найактивнішими ці процеси є в Румунії та Сербії – понад 400 тисяч та 114 тисяч їхніх громадян відповідно отримали угорські паспорти станом на початок 2015 року. Але в цих країнах подвійне чи то множинне громадянство є офіційно дозволеним. А ось в Україні чи то у Словаччині, де проживає півмільйона угорців, – ні.

Та якщо словаки напряму забороняють своїм громадянам отримувати угорський паспорт і мають чітку процедуру "покарання" для тих, у кого знайшли другий паспорт, то в Україні законодавство не настільки чітке.

Закон каже: добровільно отриманий другий паспорт є підставою для втрати громадянства України. Але процедура ця не прописана.

За інформацією "Європейської правди", офіційний Київ від 2011 року неодноразово сигналізував Будапешту, що видача громадянам України другого паспорта суперечить українському законодавству, але ці попередження не мали жодного впливу на угорців.

Пояснення Угорщини є такими.

По-перше, там кажуть, що подвійне громадянство – це європейський феномен, а Україна прагне до ЄС і не повинна мати до цього претензії. Це доволі маніпулятивне твердження, адже низка держав ЄС (приклади – Австрія, Словаччина) мають чітку заборону на множинне громадянство.

По-друге, Будапешт апелює до того, що українське законодавство начебто не передбачає чіткої юридичної заборони мати паспорт іншої країни. По-третє, там кажуть, що українські угорці не користуються угорським паспортом в Україні, а лише за її межами, відтак вони нічого не порушують.

Дискусія про паспорти між столицями всі ці роки відбувається мляво і непублічно, але одного разу була й відкрита перепалка між столицями. У січні 2015 року Павло Клімкін заявив в Ужгороді, що практика подвійного громадянства має бути і буде зупинена, а на тих, хто має другий паспорт, очікують санкції. Будапешт тоді не забарився з реакцією: віце-прем’єр Жолт Шем’єн вже наступного дня заявив, що Угорщина не допомагатиме Києву виявляти та карати "порушників".

На тому все стихло. Тема паспортів так і не стала основною на порядку денному. Більше напруги було через ідею Будапешта про "автономію угорців", а від минулого року всі інші проблеми затьмарив закон про освіту.

Розмаїття угорських документів

Про можливість отримати угорський паспорт на Закарпатті чув, мабуть, кожен. В інтернеті можна знайти чимало публікацій про угорське громадянство, з інструкціями та навіть прайсами, в тому числі українською мовою.

Попри це, з цього питання досі є чимало плутанини, навіть у офіційних повідомленнях. До прикладу, нещодавно у затриманого за підозрою в хабарництві голови Виноградівської РДА знайшли посвідчення закордонного угорця, але ГПУ прозвітувала про угорський паспорт чиновника. Хоча це – зовсім різні документи.

Плутанину вносить законодавство Угорщини. Приміром, те, що від 2013 року Будапешт запустив програму інвестування для іноземців (йдеться про суму близько 300 тис. євро) в обмін на право постійного проживання із перспективою отримання громадянства. Від закарпатських угорців такого, звісно, не вимагають.

Крім того, ще з 2002 року Будапешт видає так званий "зелений паспорт" – а насправді "посвідчення закордонного угорця", яке не є паспортом. Саме такий документ знайшли у посадовця з Виноградова. Угорською цей документ називається Magyar igazolvány, він дійсно схожий на паспорт із зеленою обкладинкою, та насправді це – документ, який засвідчує, що ви етнічний угорець.

Ця книжечка даєпільги на проїзд у громадському транспорті Угорщини чи залізницею або безкоштовний вхід до музеїв. Не більше.

Та й на цьому розмаїття угорських документів не закінчується.

Окрім посвідчення закордонного угорця (на фото – у розгорнутому вигляді) буває посвідчення члена сім’ї закордонного угорця (Magyar hozzátartozói igazolvány; на фото – у складеному вигляді), яке може отримати взагалі не угорець. Їх видають досі, і не обов’язково в угорських дипломатичних установах. Цей документ має термін дії, переважно п'ять років, і коли він збігає, можна отримати новий.

Є чимало версій, що посвідчення закордонного угорця має якесь відношення до отримання угорського громадянства чи паспорта, однак це не так.

Навіть у переліку документів, які подають на отримання угорського громадянство, "зелених паспортів" немає.

Подібні посвідчення здавна видає також Польща – вони добре відомі за назвою "карта поляка".

Більше того, Україна також має практику видачі посвідчення закордонних українців.

Скажімо, пан з Туреччини, який не має українського паспорта, але мав родичів в Україні та відчуває себе українцем, може звернутися за таким документом до українського дипломатичного відомства. Це – книжечка синього кольору, яку видає спеціальний урядовий орган, Національна комісія з питань закордонних українців.

Та повернімося до власне угорського громадянства.

На сенсаційному відео, відзнятому в угорському консульстві, ми всі побачили лише один з етапів його отримання. Найбільш урочистий, з шампанським. Тут майбутні угорці дійсно складають присягу та співають гімн Угорщини (це окремі дві процедури, фрагменти з них є на відео).

Учасники церемонії справді стають громадянами Угорщини, прямо перед келихом шампанського – але угорський паспорт не отримують.

І тому можна спрогнозувати, що угорське МЗС у відповідь на закиди Києва чесно відповість: ні, "роздачі паспортів" на цьому відео немає.

Між тим, новоявлені громадяни Угорщини після присяги отримують цілий пакет документів. Це – "документ про натуралізацію" (honosítási okirat), схожий на папку жовтого кольору, з сертифікатом всередині, та картка реєстрації громадянина Угорщини (lakcímkártya) – умовно кажучи, підтвердження прописки. Тільки у цій картці буде вказано, що він – громадянин Угорщини з пропискою за її межами.

То як щодо паспорта? Він, як не дивно це звучить, не є обов'язковим для угорського громадянина, але всі закарпатці після шампанського у консульстві зрештою отримують і його. Як та навіщо? Про це – трохи нижче.

Як саме Угорщина паспортизує Закарпаття

Урочистому етапу передує подача документів на громадянство та їхня реєстрація після співбесіди з представником угорської держави, який у тому числі перевірить ваші знання угорської мови.

Серед документів, які подаються, має бути заповнена анкета, автобіографія, але найголовніше – доказ того, що ви є етнічним угорцем або ваші рідні чи близькі народилися або проживали в угорській державі. Це може бути Австро-Угорська імперія до 1920 року, або навіть міжвоєнний період Чехословаччини та угорської окупації під час Другої світової. Зазвичай це підтверджується довідкою з архіву про місце та час народження ваших батьків, дідусів, бабусь чи інших рідних. Після того, як ці документи приймуть в угорському консульстві, скажімо, в Береговому чи Ужгороді, ви повинні чекати на відповідь за підсумками розгляду вашої заявки у Будапешті.

Як і в більшості країн світу, формально угорське громадянство надає і його позбавляє президент країни, однак у процедурі задіяна ціла вертикаль.

Вже на основі цих документів про набуте громадянство людина може звернутися про надання їй як угорського внутрішнього паспорта, який має вигляд ID-картки,

так і угорського закордонного паспорта (Útlevél), який часто якраз і називають просто угорським паспортом.

Саме останній дає власникові ті переваги, через які угорське громадянство стало таким популярним.

До речі, цікаво, що угорські паспорти, на відміну від посвідчення закордонного угорця, жодних пільг у музеях та в транспорті не надають.

Їхня перевага – в іншому.

Угорський Útlevél, разом з паспортами інших країн-членів ЄС, посідає аж четверту сходинку у світовому рейтингу сили паспортів і дає українцям право безвізової поїздки до США або вільного працевлаштування в будь-якій з країн ЄС. Для української молоді це – ключовий аргумент.

А ще натуралізовані угорці можуть оформити собі офіційну прописку в Угорщині (зберігаючи українську реєстрацію за українськими документами). З цим була пов’язана низка скандалів всередині Угорщині, коли в прикордонних селах та містечках виявляли будинки, у яких прописано кілька десятків закордонних угорців, які насправді там не проживають.

Угорську прописку роблять заради соціальних виплат, у першу чергу дотацій та пенсій. А ще – для того, щоби зареєструвати авто на угорських номерах і не їздити на пересічки кожні п'ять днів. А ще – щоби голосувати на виборах в Угорщині не тільки за партійними списками, а й за мажоритарних кандидатів. Перед цьогорічними угорськими виборами канал HirTV, близький до партії "Йоббік", розповів, як таких виборців автобусами возили із Закарпаття на голосування до Угорщини.

То якими мотивами керується Угорщина, коли настільки спрямовано роздає документи за кордоном (підкреслимо, не лише в Україні)?

І головне – як найкраще діяти Києву, щоби не поступатися у питаннях національної безпеки? "Європейська правда" готує публікацію, яка дасть відповіді на ці запитання. Але і без того можна стверджувати, що цей процес досяг тієї точки, коли ігнорувати проблему неприпустимо.

Особливо – після появи відеозапису, який зробив публічним те, про що багато хто здогадувався, але не мав чітких доказів.