"Тримати свій порох сухим": Звідки може вдарити Москва, скільки солдат та техніки зосереджено на найнебезпечніших напрямках (відео)

Загроза повномасштабної військової агресії з боку Росії зараз найвища з 2014 року. Про це заявив начальник Генштабу ЗСУ України Віктор Муженко. Українська розвідка фіксує значні зміни в структурі військ Російської Федерації. Які нові підрозділи Кремль розмістив на кордоні з Україною, скільки техніки туди стягнули і які напрямки найнебезпечніші? Патріоти України пропонують ознайомитись з аналізом журналістів «Донбас.Реалії».

За даними українських військових, збройні сили Російської Федерації зосередили на українсько-російському кордоні, а також на окупованих територіях понад 80 тисяч військовослужбовців. Починаючи з 2016 року в Західному і Південному військових округах Російської Федерації, що межують з Україною, створили три нові мотострілецькі дивізії.

«Дислокація військових частин уздовж українсько-російського кордону теж є невипадковою. Вона передбачає, виходячи з дислокації, створення в максимально короткі терміни ударних угруповань на базі тих військових частин, які вже розгорнуті й мають постійні пункти дислокації поблизу нашого кордону», – каже начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко.

Одне з новостворених військових з’єднань Російської Федерації – 150-а мотострілецька дивізія. Як стверджують у Генштабі, тільки за останній рік кількість військових у цьому з’єднанні збільшилася на дві з половиною тисячі, число танків – у два рази, артилерії – майже в чотири.

Наприклад, центральна база резерву автомобільної техніки Південного військового округу в місті Кам'янськ-Шахтинський, що за 20 кілометрів від українського кордону. Ще 17 вересня тут було розміщено менше ніж 100 танків Т62М. Через тиждень їх стало в два рази більше, а вже першого жовтня число бронемашин досягло 250 штук.

Росія також підсилює авіаційне угруповання уздовж українських кордонів. За даними військової розвідки, зараз кількість літаків тактичної авіації Російської Федерації в прикордонних районах досягла 500 одиниць, військових вертольотів – понад 300.

«Всі аеродроми були відбудовані, модернізовані, вони приведені до сучасних вимог. Вони всепогодні, можуть використовуватися вдень і вночі, в будь-яку погоду. По-друге: було здійснено посилення всіх підрозділів і частин, які розгорнуті на цих аеродромах, сучасною технікою. Це – сучасні винищувачі, бомбардувальники. І по-третє, вони дуже активно застосовувалися, насамперед екіпажі цих літаків, під час конфлікту в Сирії. А це бойовий досвід, який вони набули під час сучасного воєнного конфлікту», – розповідає Вадим Скібіцький.

Чи можлива повномасштабна війна?

Разом з тим аналітики нагадують: це далеко не перша заява військово-політичного керівництва України про загрозу повномасштабного вторгнення Росії.

«Я не хочу сказати, що ця агресія неможлива – вона ймовірна. Але постійно вкидати це в інформаційний простір – я думаю, це не зовсім мудра інформаційна політика. Я побоююсь, що справжній ефект, він є протилежний. Тобто, це залякування загрублює чутливість людей. Якщо давати оцінку рівня цієї загрози, то я не думаю, що він у 2018 році став гіршим, аніж він був у 2014 році, 2015 чи 2016 роках», – переконаний співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

За даними Києва, кількість військовослужбовців після анексії на півострові збільшилася майже в три рази. Вперше тут з’явилися російські танки і зенітно-ракетні комплекси. Бронемашин стало більше в шість разів, артилерії – майже в сім.

За інформацією військової розвідки України, особовий склад так званих першого і другого «армійських корпусів» угруповань «ЛНР» та «ДНР», які підтримує Росія, досяг 35 тисяч осіб. А кількість військової техніки, за деякими показниками, вже перевищує аналогічні цифри в таких країнах, як Великобританія, Німеччина або Франція.

«Загроза військового характеру існує практично по всьому периметру кордону України. Це і північний схід – напрямок Чернігів, Київ, це і схід – Суми, Харків, це і південь – Херсон, Миколаїв, Одеса. І навіть розглядаємо один з потенційних напрямків – це з напрямку Придністров’я, де розгорнута оперативна група російських військ», – наголошує Віктор Муженко.

Навіщо Росія створює нові підрозділи на кордоні з Україною?

Міноборони Російської Федерації створення нових підрозділів у військових округах, що межують з Україною, називає відповіддю на нарощування військового контингенту країн НАТО в Європі.

«Це змушує нас приймати симетричні заходи для нейтралізації виникаючих загроз і поєднувати заходи стратегічного стримування з підвищенням бойових можливостей військ Південного військового округу», – заявив міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу.

«Російська Федерація розглядає офіційно Україну як можливий майбутній кордон країн НАТО. Якщо це кордон країн НАТО, то Російська Федерація буде розгортати угруповання військ. Це тільки початок. Ми ж свій курс не змінюємо. Ми ж все одно через 10-15 років поступово-поступово будемо в НАТО. Вони готують заздалегідь інфраструктуру, об’єкти, рішення і інші питання. Я думаю, вони вже готуються на майбутнє», – каже військовий експерт Іван Апаршин.

«Додаткові ресурси, часткова мобілізація, розгортання угруповань військ, підготовка маршрутів, підготовка районів, підготовка транспорту, евакуація населення. Армія ніколи не починає операцію, поки там є цивільне населення. З цих регіонів Російської Федерації цивільне населення не евакуйоване. Туди не підійшли частини забезпечення, не розгорнуті польові госпіталі», – зазначає Апаршин.

Для посилення обороноздатності, на території 10 областей України ввели воєнний стан. Якщо погіршення ситуації не буде, його дія закінчиться 27 грудня.