Війна в Карабасі: Вірменія як заручник кремлівських авантюр - Рабинович розповів навіщо Путін знову поліз на Кавказ

Президент Російської Федерації Володимир Путін ініціював відновлення збройного конфлікту в Нагірному Карабасі, щоб пізніше врегулювати його і виступити в ролі миротворця для Заходу. Про це в статті для видання NewsAder пише російський економіст і блогер Слава Рабинович, передають Патріоти України з посиланням на Нескучные новости.

У 2013 році рейтинг Путіна почав різко падати. Фальсифікації виборів і масові протести 2011-2012 рр., «скажений принтер», перші конвої політичних ув'язнених, економічне зростання в США 4%, в Росії 1,3% при ціні на нафту вище 100 доларів за барель - до 2013 року було зрозуміло, що економічно країна рухається «зовсім не туди». Але Путін не захотів відповідати за своїми політичними і економічними злочинами.

Більш того, він не захотів втрачати життя. Бо крісло президента для нього - це не боротьба за владу, а боротьба за життя. Для цього треба чіплятися за одноосібну, незмінну і довічну владу - будь-якими способами. І потрібен рейтинг, який пішов вниз. В 2013 році.

Тоді на початку 2014 року він анексує Крим - «Путін-переможець», «Володимир-збирач-земель-російських». Народ аплодує. Хакамади і Матвієнки, Титови і Миронови, народ, старі й малі - все б'ються в угарі а-ля анексії Судетської області 1938 року.

Рейтинг повзе вгору.

Далі - Донбас. У хід йдуть розп'яті хлопчики. У Іловайському котлі гинуть сотні українських військових. В цілому - тисячі убитих і поранених, мільйони біженців. Збитий Боїнг: збили його українці, а трупи - несвіжі.

І о, жах ... Рейтинг повзе вгору.

Далі - Сирія. Публічно заявляється мета - боротьба з ІГ, замість цього - порятунок путінського клієнта Асада. Знищуємо з повітря бомбами сирійських туркоманів. Туреччина протестує проти знищення братів по крові, протестує проти порушення її повітряного простору російськими бомбардувальниками. Туреччина збиває російський військовий літак над своєю територією. Путін і Ко, Жириновські і Матвієнко, Титова і Миронова, народ, старі й малі - закликають до відплати, до ядерної анігіляції Стамбула. Забороняють турецькі помідори. Виганяють турецьких студентів з російських ВНЗ.

Рейтинг повзе вгору. Досягає 90%.

Теракти в Бельгії. Жириновський, в передачі у Володимира Соловйова на всю країну: «Нехай вони здихають і гинуть. Нам вигідно, коли Європу підривають! »

Але раптом ... рейтинг поповз вниз. Що таке?! Холодильник став перемагати телевізор?

Хто тільки не писав про «наступну авантюру Путіна»! Тільки ледачий відлежувався біля телевізора ... Писали всі - і Андрій Піонтковський, і я, і багато інших ... і всі були однієї думки - це, швидше за все, можуть бути Вірменія, Азербайджан і Нагірний Карабах.

Який же він став передбачуваний, цей Путін! Рейтинг, рейтинг, і, щоб Батьківщину свою зберегти, потрібно тут підірвати, а там підпалити!

Вранці 2 квітня Міноборони Вірменії офіційно заявило про наступ Азербайджану по лінії зіткнення в зоні карабаського конфлікту. Міноборони Азербайджану офіційно заявило про наступ Вірменії по лінії зіткнення в зоні карабаського конфлікту. Обидва відомства заявили, що і та, і інша сторони конфлікту зазнали втрат. І в інформаційний простір були вкинуті загиблі хлопчики 12-ти років.

Путін, введи війська! Адже Раді Федерації і голосувати за нову резолюцію вже не потрібно: минула, «сирійська», дозволила Путіну вводити війська на кожному кроці, де і куди йому заманеться.

Т.зв. «Нагірно-Карабахська Республіка» - це точно такий же штучно створений Росією гнійник в незалежній державі Азербайджан, як Абхазія і Осетія в Грузії, як т.зв. «ДНР» і «ЛНР» в Україні. Мета їх одна - влаштовувати ось такі ось провокації і «наступи», щоб спочатку послабити, а потім гібридно повернути колишні колонії в пострадянську орбіту.

Зверніть увагу: як тільки Азербайджан проводить успішні переговори з нафто-і газопроводів або налагоджуються стосунки з США і Європою, відразу ж Вірменія (у якій, до слова сказати, немає ні копійки зайвої) «починає обстріл» спірної території. За допомогою Росії, на гроші Росії.

Кілька днів тому президент Азербайджану Ільхам Алієв брав участь у Саміті з ядерної безпеки в США - в тому самому, на який «Росія відмовилася поїхати». Алієв зустрічався з Керрі, між ними пройшли дуже успішні переговори.

Кілька днів тому, в США, і ще до «найсвіжіших» подій, торкаючись нагірно-карабаської проблеми, президент Алієв зазначив, що конфлікт має бути вирішений на основі прийнятих Радою Безпеки ООН резолюцій, що вимагають негайного і беззастережного виведення армії Вірменії з окупованих територій.

«Конфлікт між Вірменією і Азербайджаном, всі конфлікти на пострадянському просторі і в світі, в цілому, повинні знайти рішення на основі територіальної цілісності країн. Ми також є партнерами в питаннях регіональної безпеки. Азербайджан забезпечує логістичну підтримку операціям в Афганістані, створює умови для польотів над нашою територією і наземних перевезень. Також близько 100 наших військовослужбовців служать в Афганістані пліч-о-пліч з військовослужбовцями НАТО. Таким чином, порядок денний наших відносин дуже широкий. Сьогодні ми, звичайно, обговоримо ці питання і регіональні проблеми. Я впевнений, що ця зустріч зіграє свою роль в подальшому розвитку наших дружніх відносин», - сказав він.

Джон Керрі, в свою чергу, заявив, що радий вітати в США президента Азербайджану Ільхама Алієва.

«У нас c Азербайджаном багато спільних інтересів, над якими ми працюємо», - зазначив держсекретар. Він подякував Азербайджан за участь в миротворчій місії в Афганістані: «Ми дуже вдячні Азербайджану за внесок у миротворчі операції, зусилля в Афганістані. Відомо, що Азербайджан розташований в дуже складному зараз регіоні. Вважаю, що президент Алієв, зокрема, своїм керівництвом в проекті «Південний газовий коридор», доклав дуже серйозні зусилля для задоволення деяких з цих потреб і зберігав це питання в центрі уваги. Це - дуже серйозний крок в ім'я довгострокових стратегічних інтересів Європи і, кажучи відверто, в спробах диверсифікації джерел енергії, що дуже важливо».

Всього через кілька годин після цього «нагірно-карабаська проблема» знову палає полум'ям війни - полум'ям нової гібридної війни Путіна. Якому потрібен рейтинг через телевізор, а також бонус: «Південний газовий коридор» теж повинен згоріти в цьому вогні.

Вірменія - агресор? Ні. Вірменія - заручник. «Південний газовий коридор» - це кістка в горлі Путіна і Газпрому, того самого Газпрому, в якому особисто Путін має колосальний економічний інтерес. Путін може відключити поставки електроенергії і газу в Єреван, і для Вірменії це відразу обернеться повним економічним колапсом і хаосом. Путіну потрібна війна в цьому регіоні, щоб не допустити азербайджанський газ до Європи як альтернативу «Південному потоку». Крім того, Вірменія для Путіна - це головний російський військовий анклав в цьому регіоні. Путін тримає там свої військові бази.

Минулого тижня президент Вірменії Серж Саргсян, також перебуваючи в США, посмів заїкнутися про багатовекторну політику Вірменії.

І відповідь Путіна не змусив себе довго чекати. Команда «фас» була дана, і Карабах «сам» почав гавкати і дряпатися.

Путін хоче влізти, гарненько напаскудити і - о диво! - виступити в ролі миротворця. Як та заїжджена пластинка, на якій вічно застряє звукознімач, саме на тому місці, коли пісенька доходить до рейтингу і «російської орбіти».

Путінська тактика - змусити Вірменію почати першою, і, отримавши «відповідь», кричати, що на них нападають. Це - чисто кремлівсько-чекістська тактика, яка вже багато разів застосована на Кавказі, в Придністров'ї, в Україні та Донбасі, а до цього - в Фінляндії (1939) і в Східній Європі.

Ну, а вдома путінський режим вже просто не може існувати без війни. Путін підсадив всю країну на наркотик - ще два роки тому. За 24 місяці військово-телевізійна наркотична залежність тільки посилювалася. Ні, просто так злізти з наркотику не вдасться. Ми спостерігаємо перші симптоми майбутнього ймовірного розпаду Російської Федерації, по наростаючій, від конфлікту до конфлікту. Путінський режим наживає собі все нових і нових ворогів - спочатку на пострадянському просторі, потім майже в усьому світі, а потім і всередині країни: «п'ята колона», «вороги народу», «Нємцов», «Касьянов», міжнаціональні конфлікти, колапс економіки , соціальні вибухи, відвал регіонів, придушення, пролита кров і - як результат - громадянська війна і розпад держави.

Але поки що - рейтинг.