- Я вчився на юриста у Львові, потім тут, а коли закінчив університет - хотів повертатися в Україну і щось робити там. Але прийшла вакансія з Гаазького трибуналу і я пройшов відбір.
Орест працює над злочинами на сході України.
- Всі розуміють, хто почав війну і хто винен, але треба докази, - каже Орест. - Цих доказів не завжди вистачає. Суд не шукає, суд розслідує за наявними доказами. Взагалі дуже важливо, що документи нам можна надсилати будь-якою мовою, мейлом чи поштою, можна скани документів, вони можуть бути навіть українською, це вже наші проблеми - їх перекласти. Українці звикли, що треба купу довідок зібрати, перекладів, тощо. Тут все не так і багато хто про це навіть не підозрює.
Більшість доказів за словами Ореста надають громадські організації. Найефективніші, на його думку, Крим СОС і Amnesty International, International crisis group, Freedom House, Bellingcat і кілька десятків інших. Сам Орест думав повертатись до України і застосовувати свої знання вдома, але опинився у департаменті, який тепер такий важливий для нашої історії.
- У нас дуже серйозна служба безпеки. Було навіть таке, що керівник розсилав мейли під чужим іменем і пробував дізнатися у нас конфіденційну інформацію. Наші соціальні акаунти контролюються.
Я перепитав, чи можу написати про нього і отримав згоду. Орест каже, що це дуже важливо, аби люди зрозуміли, що будь-які докази військових злочинів передати до Гаазького суду справді легко".