Злочини проти Майдану: Кого покарали і що гальмує розслідування, - журналісти

З часу жорстоких побиттів активістів та розстрілів мирних протестувальників Євромайдану минуло більше двох років. При цьому покарано за ці злочини наразі одиниці, повідомляють Патріоти України з посиланням на espreso.tv.

Нещодавно Сергій Горбатюк - начальник Управління спеціальних розслідувань, котре займається в тому числі і цими справами, - заявляв про тиск на нього.

До цього, як відомо, міжфракційне об’єднання “Єврооптимісти” та адвокати Небесної сотні підтримували його кандидатуру на посаду генпрокурора. Останні навіть розмістили петицію на сайті президента.

Еспресо.TV вирішило розібратися, чи є прогрес у справах Майдану, яку роль насправді у цьому грає Горбатюк і як, у випадку його усунення, може розвиватися розслідування.

Голі цифри

Наприкінці осені минулого року Генпрокуратура разом з Нацполіцією та МВС провела 4 великі брифінги, де презентувала результати розлідування злочинів проти учасників Євромайдану.

Журналіст Еспресо.TV у відповідь на запит до ГПУ отримав офіційну інформацію про результати слідства станом на квітень 2016 року. Згідно з відповіддю, з часу останнього великого звіту певні зміни таки сталися.

Адвокат "Небесної Сотні" Євгенія Закревська називає основні зрушення. За її словами, до суду передано частину епізодів по 1-му, 11 грудня, по нападу на “Автомайдан” на вулиці Щорса, Кріпосному провулку 23 січня, по нападу на жовтий автобус в Кріпосному тоді ж. Також передано чотири провадження по 18 лютого і справу по подіях ночі 18 лютого на Майдані та Будинку профспілок.

“Передано до суду обвинувачення ще по трьом беркутівцям по 20 лютого та об'єднано із тим, що вже там розглядається. Проведено додаткову експертизу, ідентифіковано - з якого ствола випущені кулі, вилучені із вбитих і поранених і кому ці стволи належать. Знайдено зброю”, – каже вона і додає, що також перередано до суду ще один епізод по “тітушках”. При цьому ще не всі справи по “беркутівцях” передано до суду.

Водночас за розгін 30 листопада так само як і раніше судять 5 осіб - екс-голову КМДА Олександра Попова, заступників заступника командира київського полку “Беркут” Кусюка (Андрія Дидюка і Миколу Тягнирядна), командира 3-ї роти київського "Беркута" Євгена Антонова і заступника командира Юрія Шевченка. Інші підозрювані перебувають у розшуку.

Одним із найбільш безрезультативних епізодів розлідування залишаються сутички на вулиці Грушевського та вбивство Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Романа Сеника, які мали місце 22 січня 2014 року.

Нагадаємо, що восени 2015 року, як і зараз, жодних конкретних досягнень озвучено не було. За цим епізодом нікого не розшукують, не тримають під вартою і навіть не повідомляють про підозру.

На брифінгах 4 місяці тому Горбатюк лише зазначав, що слідство проводить заходи для встановлення винних у злочинах. ГПУ також додавала, що на повноту зібрання доказів на початковому етапі суттєво вплинули факти зачистки “Беркутом” вулиці Грушевського, у тому числі місць вчинення вбивств, та розгромлення медсанчастини, у якій перебували тіла мітингувальників.

Окремим епізодом розслідуються злочини проти учасників “Автомайдану”. Згідно з даними ГПУ, про підозру повідомлено 22 “беркутівцям”, 7 осіб у розшуку і обвинувальний акт щодо двох в суді.

При цьому адвокат “Автомайдану” Роман Маселко запевнив, що у цих справах є прогрес. “Мають бути здійснені певні дії, але я про них зараз не можу публічно говорити. Почалися необхідні дії щоб добратися до замовників і організаторів як мінімум середньої ланки. Також з'явилися покази низової ланки”, - розказав він.

Маселко додав що такі процеси дозволять сформувати більш повну картинку і довести певні факти, які найближчим часом дозволять говорити про конкретні обвинувачення.

Адвокат також пояснив, що справи, котрі раніше були передані до суду, велися Київською прокуратурою і були неналежно оформлені. Як результат - перші виправдальні вироки. При цьому справи, які веде управління спеціальних розслідувань, до суду ще не передавалися.

“Але я бачу, що вони правильно рухаються, вони аналізують всі рішення в комплексі, намагаються вийти на організаторів, проаналізувати, хто замовляв і курував все це. Але вони навіть ще не закінчили збір інформації. Були певні виїмки та обшуки, про які мало хто знає, але зроблено приблизно 30%, якщо не менше”, - розказав Маселко, а також додав, що у адвокатів є претензії до слідчих, адже ті працюють “по-старінкє”, без креативності, якої від них очікували.

Судді Майдану

Адвокат Маселко зазначає, що по справах суддів, котрі виносили неправомірні рішення щодо “майданівців”, збір інформації “іде тяжко і довго” через нестачу ресурсів. До того ж нині триває кваліфікаційне оцінювання суддів і паралельно іде розслідування в прокуратурі по деяким із них. Для низки служителів Феміди це не стало проблемою, щоб успішно пройти переатестацію.

“Нещодавно пропустили суддів Журбу і Гриненка. А на наступний день розглядали інших - і їх вже пригальмували саме у зв'язку з тим, що були скарги з центральної суддівської колегії. Я не розумію, чи Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) не мала достатньої інформації, чи це вони інший підхід застосували”, - каже адвокат.

Також комісія оголосила перерву у вирішенні питання стосовно голови Київського апеляційного адміністративного суду Андрія Горяйнова для додаткового вивчення його досьє.

Маселко каже, що по суддям апеляційних судів зараз по суті розслідування не ведеться, а прокуратура це пояснює тим, що спочатку розглядатимуться справи суддів першої інстанції, а вже потім другої.

“Тобто через 5 років ми дійдемо до другої. Нас це теж не влаштовує, ми будемо говорити, щоб охоплювали всіх”, - резюмував адвокат.

Чи є прогрес і які перешкоди

Адвокат Автомайдану Роман Маселко каже, що прогрес у справах Майдану є і пов’язує його в першу чергу з правильною організацією процесу розслідування. Спочатку в київській прокуратурі кожен епізод розслідували окремо, що, на думку адвокатів, було неправильно, а до управління спеціальних розслідувань справи було передано в жовтні.

Роман Маселко

Водночас у слідства багато проблем. “Величезне питання з ресурсами. Управління забрало ці всі справи, а тільки по Автомайдану їх 147. На це все, здається, всього троє слідчих”, - пояснює Маселко.

Сам Сергій Горбатюк, окрім ресурсів, називає ще ряд процесуальних перешкод. Серед них знищення документації, неможливість оглянути місце злочину на першому етапі, втеча керівництва держави та силових відомств.

“Замість того, щоб отримати якийсь прямий доказ, ми збираємо десятки сотні непрямих. Є також питання до часу проведення експертиз, бо деякі проводять по року-півтора, і ми нічого з цим зробити не зможемо. Ми навіть писали листи з приводу закупівлі додаткового обладнання для експертних установ, його закупили, але доставлено до судово-медичної експертизи Києва воно було лише в грудні 2015 року. Є багато питань у координації дій у роботі МВС та СБУ: загалом є співпраця, але хотілося б більше ініціативності. Абсолютна більшість працівників МВС не сприяють розслідуванню, не надають показань навіть якщо вони самі не вчиняли злочин. Тільки “не чув, не бачив, не знаю”, - розповів Горбатюк.

Водночас речник МВС Артем Шевченко заявив, що відповіді співробітників МВС - це питання допитів. “Ми не можемо говорити замість них. вони можуть відповідати різне і по різному”, - зазначив він. Шевченко також додав, що співробітники МВС не можуть саботувати розслідування справ Майдану, а чітко і законно виконують всі доручення, які отримують від управління спеціальних розслідувань.

За його словами, силами МВС, ще до створення Нацполіції були розслідувані і передані до суду епізоди по злочинам у Маріїнському парку 18 лютого, видачі міліцейської зброї “тітушкам”, викраденню Луценка і Вербицького.

"Співробітники МВС розслідують певні епізоди, які управління “нарізає” для розлідування Нацполіцією. ГПУ є головним слідчим органом, який розслідує “майданівські злочини”. Їх багато, вони різні, розтягнуті у часі і по різним епізодам. Оскільки сама ГПУ не має оперативно-розшукових механізмів, а їх мають винятково органи Нацполіції або СБУ, вона дає доручення на проведення певних слідчих оператично-розшукових дій. Іноді УСР дає дорученя на розслідування цілих епізодів, які так само розслідуються Нацполіцією, і розслідувалися ще тоді, коли Нацполіції не було", - пояснив Шевченко.

Євгенія Закревська, адвокат Небесної сотні, головною перешкодою розслідувань бачить тиск на очільника управління спеціальних розслідувань, а також “відкриті і цинічні” намагання відсторонити його від розслідування.

“Очевидно, що самостійно керівництво ГПУ не взяло б на себе таку відповідальність. В них є на це дозвіл або навіть пряма вказівка”, – пояснює вона.

Євгенія Закревська

Закревська також додала, що саботаж є не лише з боку МВС, а тепер вже і Нацполіції, адже багато фігурантів кримінальних проваджень - працівників поліції, зокрема колишніх “беркутівців” досі не звільнені.

За її словами, навіть ті, яким винесено підозру і по яким обвинувальний акт вже передано до суду, змогли пройти атестацію і тепер вважаються цінними працівниками поліції.

На це Шевченко відповів, що кількість “беркутівців”, які не працюють в МВС або притягуються до кримінальної відповідальності, дорівнює декільком десяткам. При цьому, за його словами, спецпідрозділ налічував до 4 тисяч осіб (взимку 2014 чисельність “Беркута” планували збільшити у 6 разів - ред.).

“Питання: чи має прокуратура претензії до всіх 4 тисяч? Відповідь - ні. Вона має претензії до декількох - до керівництва і до певних керівників. Відповідно, вона має претензії, висуває підозри, притягує до відповідальності. Відповідно, вони до відповідальності притягуються і звільнюються”, - розповів Шевченко.

Він також додав, що чимало людей втекли відразу після Революції Гідності. Це кримський "Беркут", а також ті, хто були в управліннях МВС в Луганській і Донецкій області. Деякі з них і залишилися на цих територіях.

”Всі інші несуть службу в інших підрозділах, проходять переатестацію по графіку, затвердженому в Нацполіції”, - пояснив Шевченко. Варто додати, що в січні прокуратура повідомила про чотирьох “беркутівців”, котрі пройшли атестацію до Нацполіції, хоча й підозрюються в побитті “автомайданівців” в ніч з 22 на 23 січня 2014 року.

На це у поліції зазначили, що згадані еск-спецпризначенці пройшли лише “внутрішню переатестацію”, а Хатія Деканоїдзе зазначила що інформація Генпрокуратури не відповідає дійсності. При цьому наразі ті співробітники МВС, котрі атестацію не пройшли, поновлюються чи намагаються поновитися на посадах через суди.

Роль Горбатюка

Сергій Горбатюк

“Те, що розказує Горбатюк, це правда. Йому вставляють палки в колеса. І тут є два моменти: те, що пов'язано зі справами, і друге - світоглядно-концептуальне. Перше, мабуть, навіть грає меншу роль”, – розповідає Роман Маселко.

За його словами, начальник УСР при ГПУ проявився як людина, котра не вписується в систему. “Він не готовий виконувати вказівки, які даються. Ми побачили, що він реально хоче як слідчий завершити ці справи. Так, можливо, він робить це повільніше ніж хотілося, можливо, у нього немає якостей, які ми б хотіли побачити у ідеального слідчого. Але ця людина не є гравцем системи. Він пішов проти неї, тому він як кістка в горлі. Це стало підставою для того, щоб його витісняти”, - пояснив Маселко.

Адвокат також додав, що Горбатюка намагалися направляти по певним справам. Мовляв, є певні епізоди, котрі владі нині показати вигідніше, зробити щось під якусь дату.

Маселко каже, що влада намагалася використати слідство у своїх інтересах і пробувала вказувати Горбатюку де прискоритися, а де пригальмувати, навіть якщо слідство іде нормально.

При цьому адвокат запевнив, що не ідеалізує Горбатюка і, якщо не побачить від нього результатів, то критикуватиме і його. Він також додав, що у зв’язку з заявами про тиск на очільника УСР, все управління в напруженому стані.

Водночас Горбатюк у коментарі Еспресо.TV підтвердив, що його дійсно намагалися “спрямовувати не туди” по певним справам, а також додав: “Я постійно на сторожі того, щоб на слідчих був мінімальний тиск зі сторони керівництва і беру його в більшості на себе”.

Євгенія Закревська вважає, що президента лякає те, що в прокуратурі може "завестись" незалежний прокурор чи слідчий. Вона нагадала, що окрім майданівських справ, управління Горбатюка розслідує справи злочинів високопосадовців-поплічників Януковича.

“Вже були числені спроби вплинути позапроцесуальним способом на хід цих справ, вигородивши окремих фігурантів. Відмова виконувати такі вказівки з боку Горбатюка і спричинила його переслідування різними способами”, – каже вона.

Адвокати, у разі відсторонення Горбатюка, бачать лише один сценарій – розвал розслідування.

При цьому Закревська наголошує, що це буде не тільки рішенням керівництва ГПУ, а і волею президента. “Це означатиме, що повний контроль за всім, що коїться в ГПУ є для керівництва держави більш важливим ніж розслідування майданівських справ. І заради відновлення повністю керованої вертикалі в ГПУ і викорінення "некерованих" незалежних прокурорів розслідуванням вбивств Небесної сотні Президент готовий пожертвувати”, - розповідає вона.