8 березня 1988 року сім'я Овечкіних із Іркутська - 51-річна Нінель Сергіївна та її 10 дітей - захопила в небі рейсовий літак "Іркутськ - Курган - Ленінград". Учасники джаз-бенду "Сім Сімеонів" погрожуючи обрізами і бомбою вимагали змінити курс на Лондон, повідомляють Патріоти України.
Родина Овечкіних - мати, 7 синів та 4 дочки жила в невеликому приватному будинку на околиці Іркутська. Всі хлопці в сім'ї вчилися в музичній школі, грали на інструментах. У 1983 році заснували джазовий ансамбль "Сім Симеонов", за назвою російської народної казки про близнюків-умільців. Швидко стали всесоюзними знаменитостями. Отримали дві трикімнатні квартири в Іркутську. Через чотири роки братів запросили виступити в японському місті Канадзава. Пережили справжній культурний шок - по приїзді розповідали матері і сестрам про багате і щасливе життя за кордоном. У Союзі за виступи їм платили дуже мало, родина інколи голодувала. Під час гастролей у Токіо з ними познайомився музичний агент із США й запропонував співпрацю. Мовляв, може озолотити їх, продавши мільйони платівок із їхньою музикою.
Четверо старших синів - 24-річний Василь, 23-річний Дмитро, молодші 21-річний Олег і 19-річний Олександр почали намовляти матір "утекти із совка". Та погодилася з умовою, що тікатиме вся родина. Вирішили захопити літак і дати наказ їхати у будь яку капіталістичну країну. Старші брати купили дві рушниці 16-го калібру, патрони і деталі для виготовлення саморобних бомб. Обрізи і три саморобні бомби заховали в подвійне дно контрабасу, так пронесли на літак. На борту окрім 11 викрадачів було 65 пасажирів і 8 членів екіпажу. Коли літак летів в районі Вологди двоє старших братів Овечкіних передали вимоги пілотам через стюардесу. Пасажирам залишати свої місця погрожуючи рушничними обрізом.
Пілотам із землі надійшла вказівка в жодному разі не перетинати кордон, а посадити лайнер на військовому аеродромі неподалік Виборга. Терористам передали, що у Фінляндії літак треба буде дозаправити. Коли приземлилися, в ілюмінатори Овечкіни помітили на злітних смугах військових і вантажівку із надписом "Огнееопасно".
Знервований Василь вистрілив стюардесі Тетяні Жаркій в груди. В той момент почався штурм літака. Одна група спецназу зайшла через кабіну пілотів, друга - через вантажний відсік у хвості лайнера. Насправді це був не спецназ а партрульні поліцейські. Досвіду у таких терористичних операціях не мали. Стріляли всліпу у терористів, поранили пасажирів.
Овечкіни перейшли до порожнього другого салона й вирішили накласти на себе руки - підірвати бомбу. Вибух лише спричинила пожежу. Нінель Сергіївна скомандували усім накласти на себе руки, як і домовлялися раніше. Найстарший син убив матір і пустив обріз по колу: кожен із братів стріляв собі в рот. Четверо загинули. П'ятий, Ігор, не схотів чекати черги й утік до туалету. Тільки шестеро з 11 Овечкіних, що були на борту, залишилися живі - Ольга і 5 її неповнолітніх братів і сестер. Вони вибігли в салон до пасажирів.
Пасажирів, які в паніці вистрибували з палаючого літака на бетонну смугу спецназівці били та зв'язували. Пояснили потім, що боялися впустити когось із терористів. Півтора десятка людей отримали поранення і каліцтва, деякі залишилися інвалідами. Літак згорів. Останки стюардеси Тамари впізнали тільки на ранок по оплавленим наручному годиннику.
Під час штурму поранено 19 осіб - 15 пасажирів, двоє Овечкіних, включаючи самого молодшого 9-річного Сергійка, і двоє омонівців. 6 вересня судили вцілілих повнолітніх Овечкіних: Ігоря й Ольгу. Вони одержали відповідно вісім і шість років позбавлення волі. Чотирьох менших віддали до сиротинця.
Правоохоронці викрили депутата Полтавської обласної ради, який замовив убивство місцевого фермера та громадського діяча. Посадовець хотів привласнити бізнес аграрія. Про це повідомили Служба безпеки України та Офіс генпрокурора, передають Патріоти Укр...
Кажуть «слуги», що вони дуже страждають, коли їх ображають. Особливо, коли стоїть завдання від Банкової: використати будь-що, аби зашкодити Порошенку. Сказав їм, що допомагати фронту – це не «перераховувати гроші волонтерам» з теплої зали, як вони хвал...