Чому на Великдень не можна ходити на кладовище, - священик розповів сумну правду

Великдень - день перемоги життя над смертю. Тому треба відкласти поминання та походи на кладовище до Радониці, а Світлу Седмицю присвятити тому, щоб ділитися радістю з рідними, - каже священик Миколай. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на infokava.com.

За словами пастиря, скорбота має не заважати великій радості святкових днів - тиждень після Великодня вважається Світлим. Після цього настає Радониця - час, в який ми ділимося прекрасною новиною про Воскресіння Христове з покійними, а не з живими. Але у цьому вітанні є й інша сторона: таке поминання є обов'язковим, тобто церква піклується про ставлення вірян до своїх померлих родичів, щоб хоч раз на рік вони відвідали могили батьків, друзів, братів та рідних.

Також важливим моментом є те, що ні в якому разі не можна поминати покійних Великоднею їжею (крашенки, кулічі), а тим більше залишати її на кладовищі. Це є грубим язицтвом, кажуть священнослужителі. Замість цього треба ретельно прибрати на могилі, та покликати священика. Якщо такої можливості нема - помолитися самостійно, хоча б своїми словами.

Необхідно зазначити, що у разі смерті близьких саме на Великодні свята, відспівування не відміняється, але проходить особливим чином: "якщо вірянин помер на Світлий Тиждень". Слід вказати, що у молитвах церковних служб все одно звучать "прохання за померлих" на єктенії, а також частинка за покійних на Святій Євхаристії виймається весь рік без винятку, і навіть на Великодній Літургії.

Тобто "церковна заборона" на відвідуванея цвинтаря та поминання є лише традиційним, педагогічним аспектом - скорботи за померлими не може бути там, де вірять у воскресіння кожного із людей.