Де посаджені члени ПР? Хоча б десять посадіть, - актор Олексій Горбунов

Іменитий актор розмірковував про радикалізацію українського суспільства, пояснив, хто в цьому винен, і запропонував свій рецепт порятунку держави.

Олексій Горбунов

Потрапляючи в музичний ресторан Дежавю, що на вулиці Богдана Хмельницького в Києві, опиняєшся в атмосфері дискобару 90-х — тьмяне червонувате світло, дзеркальні стіни, заплутані переходи між залами-кабінетами. В одному з них після майже тримісячних переговорів знаменитий український актор, а тепер ще й музикант Олексій Горбунов погоджується пообідати і поговорити з кореспондентом НВ, передають Патріоти України.

Петляючи залами ресторану, офіціант проводжає мене туди, де сидить Горбунов. У нього явно ділова зустріч. "Ще 5 хвилин! Прошу вас, проводіть гостю до сусідньої зали, я вийду", — швидко реагує актор. Пізніше я дізнаюся, що Дежавю — одне з улюблених місць для зустрічей Горбунова в Києві, а з власниками ресторану його пов'язує багаторічна дружба.

— Я людина складна і нервова, а тому давайте відразу до справи і, будь ласка, поменше фотографій, — заявляє Горбунов, з'являючись рівно п'ять хвилин потому. Швидко сідаючи за стіл, він киває фотографу: "Починай!" А от пропозицію пообідати з обуренням відкидає: "Який обід? У країні війна, а я тут з їжею позуватиму?!"

Олексій Горбунов — не тільки заслужений артист України, який зіграв яскраві та пам'ятні ролі в більш ніж ста художніх фільмах радянського, російського та українського виробництва, його людська доля й акторське життя — зріз процесів, які відбувалися в країні в останні 30 років. У старших класах, захопившись професією актора, він не відразу зміг поступити до Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого і деякий час працював у Театрі російської драми імені Лесі Українки підсобним робітником.

5 питань Олексію Горбунову:

— Ваш найбільший провал?

— Не знаю, я на такі серйозні питання швидко відповісти не можу.

— Ваше найбільше досягнення?

— Мої дві доньки.

— На чому ви пересуваєтеся по місту?

— У мене автомобіль Mitsubishi Pajero.

— Остання книга, яка справила на вас враження?

— Все життя читаю Габріеля Гарсіа Маркеса, а з останніх, звісно, Аеропорт Сергія Лойка і Телурія Володимира Сорокіна.

— Кому б ви не подали руки?

— Точно знаю, кому би подав, військовим, лікарям — людям, які дають надію і віру в майбутнє.

У театрі захоплений юнак трапив на очі українському акторові Костю Степанкову, який к 1960-80-х вважався знаменитістю, багато знімався і викладав в інституті. За його допомоги Горбунов вступив до вишу, а закінчивши той, майже відразу став затребуваним у кіно і театрі.

Однак не завжди все складалося: у кризові для країни 90-ті роки актор кілька років "грачував" на власному автомобілі — працював таксистом, щоб вистачало на їжу та сигарети. Тоді ж Горбунов пробував вести в Києві дискотеки, був діджеєм на радіо і навіть створив музичну групу "Грусть пилота".

Повернув його до професії популярний наприкінці 90-х російський серіал Графиня де Монсоро за мотивами твору Александра Дюма: Горбунову дісталася роль розумного і злого блазня Шико. Наступні 12 років роботи в російському кінематографі — зйомки у фільмах Країна глухих, Стиляги, серіалах Каменська та День народження Буржуя — принесли акторові впізнаваність і славу. А за роль присяжного №9 у гучному фільмі Сергія Михалкова 12 Горбунов був удостоєний всеросійської премії Золотий орел.

Після подій Майдану-2014 актор принципово не знімається в російських фільмах, а з початком військових подій в Україні все частіше виступає як волонтер, музикант і просто соліст групи Грусть пилота. Більшу частину 2014-го він провів у зоні АТО, виконуючи українським військовим пісні Володимира Висоцького, Булата Окуджави і Віктора Цоя. Також він зіграв роль досвідченого воїна-афганця в новому українському фільмі Гвардія про події останніх півтора років.

Замість обіду ми замовляємо каву — міцну, таку само, як майбутня розмова, і без молока.
— Останні півтора року повністю перевернули моє враження про українських пацанів і дівчат, — зізнається після декількох хвилин бесіди Горбунов. — Я багатьох бачу там, на передовій.

Він каже, що ніколи не міг подумати, що молоді хлопці епохи споживання і комфорту, відклавши свої гаджети і навчання у вишах, поїдуть захищати батьківщину. "Я гадаю, з акторами так само, тільки на них ще більша відповідальність — зіграти "кіборга" або "атошника", не будучи військовим, — говорить Горбунов вже про фільм Гвардія. — Вони знають, що оцінювати їх будуть їхні однолітки, які воюють. Коли ми знімали Гвардію, я бачив, як молоді актори переживали, мов дівчатка, тягали на морозі важкі автомати. Для них це була своя війна і подолання".

— Це покоління швидше, ніж ми, дорослі дядьки з досвідом, довело свою самодостатність, — виносить актор свій вердикт.

— Ну а йти в політику це молоде покоління готове?

— Якщо не вони, то я просто тоді ні в що не вірю, — емоційно відповідає Горбунов. — У мене надія тільки на молодих: цій країні потрібні 30-річні прокурори, судді, слідчі, ось як ця нова поліція. Я таких же прокурорів хочу, з нормальними людськими обличчями. Ви обличчя головного прокурора країни бачили ?! Я якось додому дещо напідпитку прийшов, увімкнув телевізор і подумав, що це взагалі Віктор Пшонка [генеральний прокурор України часів Віктора Януковича]. У чому між ними різниця?

Відпиваючи кави, актор зізнається, що для нього, як і для більшості українців, війна не закінчилася і не обмежилася тільки зоною АТО. Гірко і зло він нарікає на ситуацію в мирних містах, де очікувані після Майдану зміни не відбулися.

— Найстрашніше — що нічого ж не змінюється. Статус учасника АТО за липовими документами отримують якісь мерзотники з військових чинів, які жодного разу на передовій не бували. Біля мого будинку, поки йде війна, прокурор будує п'ятиповерховий замок, залазячи дахом на мою територію. У мене це в голові не вкладається, а у хлопця, який повернувся з-під Іловайська ?! Та він просто цілитися буде в цей дах з рушниці! — продовжує емоційний монолог Горбунов, відсуваючи чашку подалі. Зупинити його складно. Та й, напевно, не варто.

— Де ув’язнені члени Партії регіонів? Хоч один. Невже не можна довести, що крали? Хоча б десять чоловік ув’язніть, щоб країна хоч видихнула. Щоб хоч якесь почуття справедливості у людей з'явилося, хоч маленьке, але замість цього регіонали — знову на білбордах у всій країні. Як я це можу пояснити пацану без ноги в госпіталі?

Трохи заспокоюючись, Горбунов відзначає, що навряд чи йому одному такі думки приходять в голову, а держава, яка нічого не робить, сама винна в радикалізації та збільшенні агресії у суспільстві.

— Про що з вами розмовляють військові? — запитую я, щоб трохи зняти напругу.

Горбунов глибоко вдихає і на видиху раптово посміхається:

— Солдати пісні люблять слухати, як і всі молоді люди, — про любов, про дружбу, — відповідає актор. У репертуарі його групи Грусть пилота власних пісень практично немає, але багато авторської пісні минулих років, є і українські народні пісні.

— Нова українська військова пісня з'являється? Адже був болісний період, коли навіть пісню Олега Газманова Господа офицеры намагалися переробляти на український лад, — цікавлюся я.

— З'явився запит на сьогодення, а не на Газманова. Ось співали ми все життя Висоцького і Окуджаву, і раптом вони такого сенсу набули, якого і за старих часів не мали. Той-таки Цой, якого співали дворові хлопці 90-х, тепер до болю актуальний. Все справжнє сьогодні набуває нового сенсу, — чеканить актор.

А ось про майбутні перспективи в кіно Горбунов говорить обережно, пояснюючи, що взяв паузу. Окрім концертів групи, у нього ще два актуальних проекти — робота з режисером Юрієм Одиноким над моноспектаклем за п'єсою великого абсурдиста Семюеля Беккета Чекаючи на Ґодо, а також озвучування аудіоверсії книги Сергія Лойка Аеропорт. Повністю запис буде готовий наприкінці листопада.

— Ну а в планованому фільмі Кіборги ви б хотіли зніматися? — запитую я.

— Це дуже далекі плани, але я б такий фільм радше продюсував. Точно знаю, які режисери потрібні, переконаний, що багато ролей повинні зіграти реальні бійці, — відповідає Горбунов.

Відчувається, що часу в нього вже обмаль, і Олексій нетерпляче цікавиться:

— Послухайте, у вас там ще багато запитань?

— Тоді останнє, — заспокоюю я, — як ви вважаєте, чи можна зняти фільм про нинішню війну, який стане зрозумілий по обидві лінії фронту, тим жителям східних регіонів України, які сьогодні воюють на протилежному боці?

— Так, напевно, можна, але вже точно не зараз, — відповідає актор після паузи.

Тієї ж миті він починає розповідати, що сам родом з передмістя Луганська і намагається розуміти тамтешніх жителів. "Немає тут чорно-білої картинки, багато з них так само вийшли захищати свої будинки, своє місто за своїми поняттями, — говорить Горбунов. — Ми ж в інформаційному вакуумі живемо один з одним вже довгі роки — це біда".

Він продовжує говорити про те, яким буде цей найчесніший фільм про війну. Можливо, його вже зніме наступне покоління молодих режисерів, можливо, навіть режисер буде з Донецька, і може бути, він навіть буде об'єктивнішим, ніж режисер київський.

— І цей момент стане об'єднувальним для всіх нас, — продовжує мріяти Горбунов.
Відчувається, що на цю тему актор готовий говорити багато і довго, але за годину у нього концерт. Вже піднімаючись з-за столу, він продовжує говорити:

— Розумієте, мистецтво зараз дуже багато чого може зробити. Це політики у нас такі убогі, вони не розуміють сили кіно, музики, театру. Зараз час мистецтва, воно насправді може об'єднувати людей і давати хоч якусь надію, — каже Горбунов на прощання. Він струшує мені руку і швидким кроком виходить із залу.

Біженці будуть під ковпаком? Україна починає обмін інформацією про рахунки з сотнею країн

четвер, 28 березень 2024, 11:30

У вересні 2024 року між Україною та іншими державами відбудеться перший автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків за міжнародним стандартом звітності CRS (Common Reporting Standart), передають Патріоти України. Його запроваджено після ух...

Раніше був на фронті: У Волинському ТЦК розповіли про стан військового, якого ножем поранив цивільний

четвер, 28 березень 2024, 10:56

Працівник ТЦК та СП, якого у Нововолинську під час виконання службових обов'язків вдарив ножем місцевий житель, раніше воював. Про це повідомили на сторінці Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, передають ...