Ера чудес. Скоро люди зможуть спілкуватися за допомогою думки, - Тім Урбан

Робота над нейрокомп'ютерним інтерфейсом, здатним зв'язати мозок і комп'ютер – це початок революції, яка змінить все. Хоча, якщо озирнутися назад і оцінити тенденцію в цілому, то стає зрозуміло, що вона розвивається досить давно. Так пише американський блогер Тім Урба, передають Патріоти України з посиланням на Нескучные новости.

З пристроїв для роботи та ігор комп'ютери перетворилися на вікно в цифровий світ, частиною якого стали й ми. Потім вони перенеслися до нас в руки і вийшли з нами на вулицю. І тепер ми стоїмо на порозі ранньої стадії віртуальної революції – розширення реальності, коли магія закриє очі й вуха, перенісши все наше єство у цифровий світ.

Наступний крок – вхід у наш мозок.

Комунікація в еру чудес

Автоповідомлення

Комунікацією в даному контексті можна вважати сполучення від людини до людини або від людини до комп'ютера. Автоповідомлення – це від людини до комп'ютера. Сюди ж входить і "віддалений доступ до рухової області кори головного мозку».

Як і багато майбутніх категорій мозкового інтерфейсу, автоповідомлення почнеться з додатків для людей з інвалідністю і по мірі того, як буде розвиватися, стане використовуватися для всіх інших. Ті ж технології дозволять квадриплегікам (людям з паралічем чотирьох кінцівок) керувати руками і ногами з допомогою думки. Мозок можна буде застосовувати як пульт управління. Причому чим завгодно.

Автомобіль (або що там люди будуть використовувати як транспорт) під'їжджає до вашого будинку, а ви однією лише силою думки відкриваєте двері. Ви підходите до будинку, а ваш мозок відчиняє вхідні двері (бо в кожних дверях сенсори для отримання автоматичних команд). Варто подумати про каву, і кавова машина зробить її.

Люди стануть грати на піаніно за допомогою думки. І будувати будинки. І керувати транспортом. Фактично, як пояснюють неврологи, якщо сьогодні щось виникає у вас на дорозі, ваш мозок це бачить і починає реагувати раніше, ніж ви це усвідомлюєте. Але якщо мозок безпосередньо керуватиме машиною, ви зміните маршрут до того, як зрозумієте, що взагалі сталося.

Уявна комунікація

У цьому випадку потрібно протистояти природному бажанню прирівняти уявну розмову до звичайної з допомогою мови, коли ви чуєте голоси в голові. Слова – це стислі апроксимації нестиснутих думок, то навіщо ж миритися з втратами? Коли ви дивитеся фільм, голова гуде від думок, але в ній не звучить стислий усний діалог. Ви просто думаєте. Уявні розмови мають бути такими.

Маск говорить: "Якби я хотів викласти вам концепцію, ви змогли б це уявити, як узгоджену телепатію. Вам не знадобилися б слова, хіба що при бажанні додати щось особливе. Але, по суті, розмова стала б концептуальною взаємодією на тому рівні, який зараз складно зрозуміти".

Саме це і складно усвідомити: як це – думати з кимось. У нас ніколи не було можливості спробувати. Ми комунікуємо з собою з допомогою думок, а з іншими – за допомогою символічного відображення думок і поки це все, що ми здатні уявити.

А ще ширше? От як би виглядав брейнстормінг в цю еру чудес:

Ну і звичайно, не було б необхідності перебувати в одній кімнаті. Ця група могла б перебувати в чотирьох різних країнах у процесі та не використовувати додаткових девайсів.

Ось що пише футурист Рамез Наам про те, яким може бути колективне мислення: «Такий тип комунікації матиме величезний вплив на темпи інновацій, оскільки вчені та інженери могли б працювати плавно. І це так само може мати трансформуючий вплив на громадську сферу, точно так само, як електронна пошта, блоги та Twitter послідовно змінювали суспільний дискурс».

Сьогодні ідея співпраці виглядає, як робота двох або більше мізків над тим, над чим би вони не впоралися поодинці. І тривалий час це працювало досить добре. Але коли мова заходить про феномен "втрати під час передачі", що виникає при використанні мови, стає ясно наскільки ефективніше використовувати групове мислення.

Я поставив Ілону запитання, яке спадає на думку кожному, хто вперше чує про уявну комунікацію: "Так що, кожен дізнається, про що я думаю?"

Він переконав мене, що ні: "Люди не зможуть читати думки. Ти повинен будеш цього захотіти. Якщо ти не захочеш, цього не станеться. Так само, як твій рот не почне говорити, якщо ти захочеш цього". Фух..

А ще ви зможете думати разом з комп'ютером. Не просто давати команди, але дійсно вирішувати завдання з його допомогою. Наприклад, зможете розробляти стратегію. Або писати музику разом. Рамез вважає, що комп'ютер можна використовувати як співавтора. "Ви можете просто щось уявити, а комп'ютер, який краще визначає і аналізує фізичні моделі, заповнить прогалини. Таким чином ви отримуєте зворотний зв'язок".

Одна з проблем, яка виникає, коли люди чують про уявну комунікацію – втрата індивідуальності. Хіба це не перетворить нас на один вулик, де окремий мозок буде черговою бджолою? Практично всі експерти у всіх напрямках, з якими я розмовляв, вважали, що все буде навпаки. Ми могли б діяти як єдине ціле, коли це корисно, але технологія розвивала б людську індивідуальність. Задумайтеся, наскільки легше сьогодні виразити себе, ніж це було 50, 100 або 00 років тому. Немає підстав вважати, що рух зупиниться.

Мультимедійна комунікація

Це теж буде схоже на уявну комунікацію. Тільки уявіть собі, наскільки простіше було б розповісти сон або вказати на пісню, яка засіла в голові, якщо можна було б просто вивести це все на монітор. Або, як каже Маск: «Я можу дуже ясно уявити букет квітів. Але вам знадобиться чимало слів, щоб описати його хоча б приблизно".

Наскільки швидше команда інженерів чи архітекторів, або дизайнерів, могла б спроектувати міст або новий будинок, або нове плаття, якщо б у них була можливість вивести своє уявлення про предмет на екран, замість того, щоб робити начерки?

Емоційна комунікація

Емоції – типовий приклад того, що слів замало, щоб описати щось достеменно. Якщо десять осіб скажуть, що їм сумно, це означатиме різні речі. В цей чарівний час, про який ми говоримо, ми досить швидко дізнаємося, що людські емоції унікальні, так само як зовнішність і почуття гумору.

Це теж можна вважати комунікацією: коли одна людина висловлює свої почуття, а інша отримає доступ до її емоційних центрів. Очевидні наслідки – посилення емпатії. Але емоційна комунікація може також використовуватися для таких розваг, як кіно. Наприклад, коли певні емоції під час перегляду будуть проектуватися безпосередньо в лімбічну систему.

Що тут лякає?

Як завжди, поки ми наближаємося до нашої ери чарівництва, є дехто, готовий все знищити.

Цього разу ставки дуже високі, і ось, що може піти не так:

Тролі будуть в захваті. У поганих хлопців з'явиться ще більше можливостей поширювати ненависть і об'єднувати хейтерів. Інтернет став манною небесною для ІД, а світ об'єднаної свідомості стане дуже зручним для вербування.

Комп'ютери ламаються. У них бувають помилки. І зазвичай це не кінець світу, тому що ви можете спробувати перезапустити, а якщо все стає дуже погано, то його можна просто замінити. А ось нову голову ви отримати не зможете. Тут знадобиться дуже багато запобіжників.

Комп'ютери зламують. При цьому у них буде доступ до ваших думок, органів чуттів і спогадів. Дуже погано.

Більш того, можна буде не просто використовувати вашу інформацію. Інтерфейс дозволяє записувати інформацію. Тобто розумний хакер може змінити ваш голос, особистість, змусити зробити щось жахливе, чого ви самі робити не стали б. А ви навіть не дізнаєтеся про те, що це сталося. Наприклад, ви могли проголосувати за кандидата, і навіть не розуміти, що вашими думками маніпулювали. А найпохмуріший сценарій – коли організація на кшталт ІД змусить мільйони людей приєднатися, просто змінивши їхні думки.