Хіти тижня. 2500 років цивілізації - "коту під хвіст": Вірмени обурені пропозицією міністра освіти РФ стосовно їхньої нескрепної абетки

Як мінімум "мовною експансією Росії" сприйнята у Вірменії озвучена нещодавно міністром освіти і науки РФ Ольгою Васильєвою ініціатива "повернутися до єдиного шрифту на просторі СНД, яким є шрифт кириличний". Як підкреслила міністр, Росія повинна дуже чітко дотримуватися своєї позиції в поширенні кирилиці. Вона поскаржилася на те, що за останні два десятиліття відповідна позиція РФ "була трохи ослаблена". Про це пише Росбалт, передають Патріоти України.

Вірмени сильно розлютилися, що й не дивно: вони дуже пишаються тим, що їхній алфавіт був створений в 405 році вченим і священиком Месропом Маштоцем, в той час як набагато більш пізня кирилиця була введена в обіг на основі грецького алфавіту.

Адже, зробити таку пропозицію вірменам - те саме, що запропонувати ортодоксальним євреям переписати Тору мовою "великого Путіна".

Що пишуть жителі Вірменії в соціальних мережах у відповідь на ініціативу Васильєвої та як вони називають її між собою, краще не цитувати. Досить навести думки депутатів вірменського парламенту, які хоча б уклалися в нормативну лексику - їх опитало місцеве видання "Аравот".

Ось тільки мала їх частина. Депутат Наїра Зограбян назвала пропозицію Васильєвої "повним абсурдом". "Я можу виступити з зустрічною пропозицією - перейти на просторі СНД до вірменського алфавіту", - зіронізувала вона.

Її колега Хосров Арутюнян заявив: "Ми не збираємося міняти наш багатовіковий алфавіт. ... У світі всього кілька народів мають свій алфавіт, їх 10 або 12. Це наше найбільше досягнення, і ніхто не може його у нас відібрати"

У більш різкій формі висловився голова комісії з науки, освіти та культури Вардан Бостанджян - він взагалі засумнівався в психічному здоров'ї російського міністра. За його словами, реакція Вірменії на пропозицію Васильєвої повинна бути вкрай негативною і саркастичною, оскільки "цього не буде ніколи; ... я навіть думаю, що має місце певне психічне відхилення, проте до того, як робити таку заяву, хтось повинен був проконтролювати, не допустити, щоб таке було сказано. ... Це стосується не тільки РФ, а й усіх інших країн регіону. Це нехтування національної ідентичності".

На питання, чи можна озвучену Васильєвою ініціативу розглядати "як натяк в контексті імперіалістичних амбіцій" Росії, і " чи буде спроба проштовхування цієї ідеї", Вардан Бостанджян відповів: "Нічого не можна виключити. ... Люди з психічними відхиленнями будуть озвучувати подібні ідеї, це, звичайно, спроба вплинути. Але нашої абетки, мови не стане тільки в тому випадку, коли не стане нашого народу".

А Армен Ованесян - учасник руху "Ми проти відкриття іншомовних шкіл" висловив упевненість в тому, що ініціатива російського міністра не адресована Вірменії. На його думку, вона стосується, зокрема, казахів, які переходять зараз на латиницю, і тюркських народів, які вже перейшли на неї - тому як вірмени згадані не були. Але, нагадаємо, йшлося про простори СНД, членом якого є і Вірменія.

Разом з тим Ованесян ініціативу з кирилицею не схвалює, так би мовити, в цілому: "Це прояв крайнього шовінізму, імперіалістичних устремлінь по відношенню до сусідніх народів". Він також висловив упевненість в тому, що Росія буде все частіше вести розмови про статус російської мови в якості офіційної. Загалом, у Вірменії підняли такий переполох, що прес-секретарю місцевого міністерства освіти і науки Лусіне Маркарян довелося мало не заприсягтися, що пропозиція переходу на кирилицю Єревану не надходила.

Слід зазначити, що весь цей галас, піднятий навколо кирилиці з її "мовною експансією" дуже недоречний в контексті якщо не тотального, то значного невдоволення вірмен політикою Росії щодо їхньої країни. Заклики "деколонізації від Росії" тут вже прозвучали; вимоги вивести з вірменського міста Гюмрі військову базу РФ - теж.

Вірмени, крім того, кажуть, що Росія "поглинула" всі стратегічно важливі об'єкти їхньої країни, зірвала процес інтеграції з Європою, "розвела корупцію" і взагалі "від неї немає ніякого продиху". А тут ще й наступ на писемність якоюсь кирилицею, в той час як вірмени вкрай дбайливо ставляться до своєї дійсно найдавнішої абетки, вважають її фундаментальною національною цінністю, на яку не посміли зазіхнути ні російські царі, ні "совок".